Хлопець розповідає, що нещасний випадок, котрий трапився, коли йому було всього вісімнадцять, перевернув його життя. “Діалог” вже писав про той трагічний випадок, 30 травня 2011 року. Віктор з друзями відпочивав на місцевому ставку, стрибаючи з берега у воду, не розрахував глибини й вдарився головою об дно. Лікарі ставили діагноз – закрита травма хребта і спинного мозку, перелом шийного хребця п’ятого відділу. У Тернополі Віктора прооперували, вдалося замінити кістку на титановий імплантат, пише "Реально".
Перебування в реанімації й операція обійшлися у 100 тисяч гривень. Вартість лише одного антибіотика становила сто доларів. Потім хлопець проходив реабілітаційний період, каже спочатку держава виділяла кошти на путівки, а потім проходив лікування за кошти батьків і за ті, які вдалося зібрати.
Складно, але Віктор працює над собою щодня
Зізнається, спершу йому було дуже важко оговтатися й прийняти себе таким, замикався у собі, це була величезна моральна травма. «Два роки у мене був такий стан, коли хотілося лише замкнутися у кімнаті і не виходити з дому».
“Два роки у мене був такий стан, коли хотілося лише замкнутися у кімнаті і не виходити з дому”
Тому тепер Віктор не втрачає найменшої можливості боротися за своє здоров’я. «Вважаю себе повністю соціалізованою людиною, відвідую святкові дійства, які відбуваються у місті, спілкуюся з людьми, з легкістю заводжу нові знайомства», – розповідає хлопець. Спочатку було важко, каже, що помічав, як іноді викликав у людей неприязнь, але тепер не втрачає оптимізму, бо вважає, що головне вчасно збагнути те, що ти така сама людина, як й інші.
Не зважаючи на стан здоров’я, Віктора можна назвати яскравим прикладом для наслідування. Він веде активний спосіб життя, у нього багато друзів, товаришів, однодумців, які його всіляко підтримують і вірять у нього. Свій вільний час присвячує спорту й вивченню психології. Цього року Віктор вступив до Рівненського державного гуманітарного університету на державну форму навчання й зараз є студентом заочного відділення. Бачить себе біля людей та дітей, яких дуже любить, хоче допомагати не лише собі, а й іншим впоратися із життєвими труднощами. А надихнула хлопця на цю професію його колишній класний керівник й практичний психолог Галина Кравчук, яка тепер є добрим другом для Віктора.
“Бачити себе біля людей та дітей, допомагати не лише собі, а й іншим”
Хлопець щодня активно займається спортом і вже є тренером з параолімпійського виду спорту для інвалідів. Із спортивного приладдя має фітнес-м’яч, гантелі, тренажер. Комплекс вправ підбирає для себе сам, але дуже хотів би займатися у спортзалі, адже там більша мотивація. Шкода, але наразі такої можливості у Віктора немає через проблему із транспортом.
«Хоч спортом займаюся один раз на день, але викладаюся на повну, а якщо й буває таке, що не займаюся, то почуваюся дискомфортно», – зізнається хлопець. Близько чотирьох годин на день, з короткими перервами, займається вправами на різні групи м’язів. Починав із гантелей, вагою 900 грамів, й буквально за два роки перейшов до 16 кілограмів. Минулого року у Польщі пройшов навчання й зараз є тренером із гри у бочче. Це параолімпійський вид спорту для інвалідів. Цієї гри навчав діток з інвалідністю у Кременецькій школі № 3. А грати у неї можуть люди із різними травмами , адже є всі необхідні пристосування.
“Влітку, після 15-денного перебування у приватному реабілітаційному центрі відчув величезний результат”
Найбільшою мотивацією для хлопця є бажання стати незалежним і самостійним, мріє створити свою сім’ю. «Я не хочу бути залежним, а навпаки відчувати те, як це бути потрібним комусь й допомагати іншим», – каже хлопець. Є такі елементарні речі, з якими сам впоратися не в змозі, це одягнути шкарпетки, взутися, тому що немає відчуттів у пальцях рук.
В майбутньому хотів працювати психологом, адже на власному досвіді переконався, як важливо знайти ту людину-фахівця, яка б тебе зрозуміла й допомогла словом. Віктор позитивно налаштований, гадає, що головне – не падати духом.
Лікарі із будь-якими прогнозами не поспішають. «Хоча влітку, після 15-денного перебування у приватному реабілітаційному центрі «Меднеан», що в Чернівцях, відчув величезний результат», – каже Вітя. Почав відчувати сідниці, тепло в ногах, спину й інші ділянки тіла, каже, що раніше такого не було. Хоч і вартість перебування в такому центрі обійшлося також в чималу суму – 20 тисяч гривень.
Віктор пройшов консультацію у Київських нейрохірургів та кращих нейрохірургів Європи. Наразі потребує операції з імплантації електростимулюючої системи, вартість якої складає близько 70 тисяч гривень. Для сім’ї Віктора, це велика сума і хотілося б допомогти цій людині зробити ще один крок до заповітної мрії й подарувати нове життя. Хлопцеві понад усе на світі хочеться вірити у добрих людей. То ж, не будьмо байдужими, ми можемо допомогти Віктору втілити заповітну мрію у життя.
Усі бажаючі допомогти хлопцеві, можуть перерахувати кошти за такими реквізитами:
Рахунок Приват банку – валюта – 4731185612235637
Рахунок Приват банку – гривні – 5168755600911883
Рахунки відкриті на ім’я Жгутов Віктор Олександрович
Або звертатися за ном.тел: 0969835015, 0930018275
Віктор створив групу у мережі Facebook «Перші кроки до мрії» в соціальній мережі Facebook