Більше про свято розповість "Еспресо.Захід".

Свято Хрестовоздвиження належить до 12 найбільших християнських свят і є в новому церковному році наступним після Різдва Богородиці.

За юліанським або ж "старим" календарем свято відзначали 27 вересня. За новоюліанським або ж "новим" календарем, на який УГКЦ та ПЦУ перейшла з 1 вересня 2023 року, дата свята змістилася на 13 днів раніше. Відтак тепер свято Воздвиження Хреста Господнього відзначаємо 14 вересня.

Історія виникнення свята

Згідно з переказами, близько 326 року рівноапостольна Єлена (бл. 255-330), мати першого християнського імператора Константина, знайшла в Єрусалимі біля Голгофи хрест, на якому було розіп’ято Ісуса Христа. Майже три століття пролежав він у землі, у своєрідній братській могилі, куди римляни мали звичай кидати тіла страчених і знаряддя тортур. І ось цей хрест був піднятий патріархом Макарієм над усіма віруючими християнами, які зібралися того дня біля Голгофи. Хрест був не лише віднайденим шматком дерева, на якому страждав Ісус, і де закінчився його земний хресний шлях, але й символізував саму Церкву Христову, яка протягом трьох століть зазнавала жахливого гноблення, зневаги і була поза законом. Піднесений хрест став символом перемоги і торжества християнства.

Суть цього свята полягає в тому, що цього дня прославляється добровільна жертва, принесена Богом заради спасіння людства, – розп’яття Сина Божого, Ісуса Христа. Після розп’яття Ісуса хрест, що був до того знаряддям страшних тортур і ганебної кари, став християнською святинею, символом всеохоплюючої любові, перемоги життя над смертю.

Піст у пам’ять про страждання і смерть Ісуса

Однією з особливостей цього свята є строгий піст – у пам’ять про страждання і смерть Господа на хресті.

У цей день в усіх православних і греко-католицьких храмах України проводяться богослужіння. Віряни йдуть на службу, моляться та вшановують хрест, на якому був розіп’ятий Ісус Христос.

Цього дня урочисто з вівтаря виноситься хрест на середину храму, де він залишається до 21 вересня – дня віддання Воздвиження. Також цього дня відбуваються обходи або хресні ходи з іконами і молитвами.

"У важкі часи люди завжди підіймали хрест. Це не просто символічне значення наповнене церковними традиціями, це вікова практика, що засвідчує віру та заклик до подолання своїх незгод. Воїни гордо піднімають прапор нашої України у місцях, де це особливо важливо сьогодні. Для українців цей символ немов промовляє "тут свої". Так само і підняття хреста засвідчує віру та відчуття єдності у вірі, молитві, спільному намірі та цілі. Одним із центральних моментів на богослужінні у цей день є урочисте підняття хреста під час богослужіння. Священник підносить хрест високо над головами вірних, символічно нагадуючи про значення цієї святині для християнського життя. Віряни, у свою чергу, поклоняються хресту, співаючи тропар свята: "Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо", – каже священник, церковно-громадський діяч Юліан Тимчук.

Народні традиції та звичаї

Що, за віруваннями, краще не робити на Воздвиження:

Ходити до лісу, бо там – цілий передзимовий гармидер: ховаються у нори змії і всі, хто зимує в землі (змії, вужі, ящірки, павуки). Щоб не затягнули.

Тому не можна чіпати землі в цей день, щоб на них не натрапити.

Не варто сваритися і з'ясовувати стосунки з близькими.

Не бажано цього дня починати нові справи.

А що робили цього дня наші предки і вірили, що це добре:

Як і на всі великі свята: молитви, пожертви, добрі справи.

Цього дня раніше займалися заготовками капусти на зиму: вона була хрустка і завше свіжа.

Вірячи, що на Воздвиження осінь літо відсуває, ховали до свята всі овочі з корінням, щоб заморозки не зіпсували врожай.

А ще в цей день добре окропити свої помешкання свяченою водою.

Також цього дня відзначали ще й закінчення бабиного літа, або Треті Осенини. До цього дня всі справи, що стосувалися сільського господарства, повинні бути завершені.