«Ми вчимо дітей математики, мов, історії… Але найважливіше, чого можемо навчити, — це вірити в себе. І в те, що мрії здійснюються», — класний керівник 11-А школи №28 Наталія Трачук одягнула на свято Останнього дзвоника сукню, яку створив її учень-випускник. Все для того, аби підтримати мрію учня стати дизайнером, пише 20 хвилин 

«Для мене це не просто одяг»

— Я вирішила підтримати талант свого учня не словами, а діями, — каже Наталія Трачук. — І вийшла на святкову лінійку в особливій сукні, яку пошила спеціально до свята за ескізом Станіслава Шишкіна. 

Це юний мрійник, який прагне стати дизайнером одягу, розповіла вчителька. І запевняє: сукня вийшла смілива, неординарна — як і сам автор ескізу. 

— Для мене це не просто одяг — це символ довіри, підтримки й того, як важливо бачити в дітях майбутнє, ще до того, як вони самі у нього повірять, — розповіла пані Наталія. — Я вдячна кравчині Наталії Голиді, яка перенесла на тканину кожен штрих ескізу хлопця. 

Пані Наталя згадує, як виникла ця ідея. І як до цього бурхливо обговорювали талант Станіслава, який ховався за його сором’язливістю. Тоді вчителька й запропонувала змоделювати святкову сукню саме для неї, аби одягла її на Останній дзвоник випускного класу. Сам Стас зізнається: для нього це стало великим поштовхом. 

Хобі може стати справою

— Побачити свій малюнок, втіленим у життя — це надзвичайно приємно, — каже Станіслав Шишкін. — Тепер я точно знаю, що моє хобі може стати справжньою справою! 

Ця історія, запевняє Наталія Трачук, — не лише про сукню. Вона — про віру в дітей і ту важливу роль, яку може відігравати вчитель у долі учня. 

— Цей мій вчинок — приклад того, як одна віра дорослого може змінити впевненість дитини у своїй мрії, — каже Наталія Трачук. — Бо підтримка, особливо від вчителя, здатна зрушити гори. 

У час, коли шкільні будні нерідко зводяться до оцінок та звітності, такі приклади нагадують: справжній учитель — це той, хто допомагає не лише навчитися, а й окриляє та мотивує. 

Мама хлопця, Наталія Шишкіна, щиро дякує вчительці за  розуміння і гарне ставлення до їхньої дитини. 

— Він у нас хлопець з художнім мисленням та власною думкою, — розповіла мама. — Дякуємо вчителю, що вона це в ньому побачила і підтримала.