Про долю і вірність домашнього вихованця пише видання UaNews.org.ua.
"Чому мене не пускають додому до мого дідуся?", саме таке питання стоїть в очах у Барсика, за словами очевидців. Пес має характерне пісочне забарвлення і через рік навчився шукати їжу біля смітників. Проходячі повз люди шкодують бідолаху, періодично його підгодовуючи і не можуть забути, як він колись гордо гуляв вулицями міста з літнім господарем. Зараз же пес на самоті ходить по звичним стежками, а в неділю приходить в Тернопільський собор, де раніше чекав свого господаря зі служби.
Місцеві жителі розповіли, що господар приніс пса ще зовсім маленьким цуценям, від чого дружина його була не в захваті. Проте з часом вона полюбила нового домашнього улюбленця і доглядала його, як малу дитину, оскільки свого їм з чоловіком завести так і не вдалося. Барсик виріс вихованим та слухняним псом, не шастав просто так по вулицях.
Але з роками, дружина захворіла і злягла в ліжку з знерухомленими ногами. Чоловікові доводилося наглядати і за нею, і за Барсиком, а через кілька років залишився тільки пес. Коли і сам хазяїн почав вмирати, він слізно просив не залишати Барсика одного, щоб за ним хтось нагледів, але в підсумку він залишився на вулиці. Зараз же собака ходить і гавкає під дверима свого колишнього дому і до інших не йде, оскільки тримає вірність рідному, своєму другові.
Очевидці просять небайдужих мешканців Тернопільщини прихистити Барсика, оскільки він заслуговує мати дах над головою.