Про це написав Віктор Громовий, пише ТеНюз
“Чому наявність позитивного емоційного балансу у тій чи іншій школі є показником якості загальної середньої освіти №1?! Бо у випадку його відсутності, множаться на нуль усі інші показники якості”, – йдеться у повідомленні.
Чи може бути високою вмотивованість до навчання чи рівень опанування соціальних і громадянських компетентностей у закладі, де переважають негативні емоції?! Чи можна у токсичному середовищі організувати на засадах партнерства комунікативні процеси, навчальні заняття тощо?!
“А це якість середовища взаємодії учасників освітнього процесу(простору соціально-культурної комунікації). Ми навчаємось у стані позитивних емоцій набагато ефективніше, ніж у стані негативних емоцій. Це має величезне значення щодо того, що ми робимо в школах”, – повідомляється у дописі.
Простий критерій успіху освітніх реформ №1:
90% дітей з радістю йдуть до школи, вони мають свободу вибору змісту власної освіти(у старших класах 80% від загального контенту) та можливість отримати індивідуальну педагогічну підтримку.
Тому в гімназії в якій я багато років директорував були такі слова гімну:
Гімназіє, храм щедрості і світла,
Своїм промінням освіти нам шлях.
Щоб в думах наших мудрість проростала,
Щоб радість розквітала у очах…
