Про це 6 січня повідомили на сторінці музею в фейсбуці.

Шопка зроблена з дерева, в стилі класицизму з елементами пізнього бароко. Музейники припускають, ймовірно, вона походить з Тернопільщини.

Для галичан шопка — це не просто різдвяна декорація. Це тиша віфлеємської ночі, тепло соломи, світло зірки й спільна молитва кількох поколінь, йдеться у дописі.

Найдавніша шопка, яку зберігають у краєзнавчому музеї. Тернопільський обласний краєзнавчий музей

Що про походження шопки розповідають у музеї

Традиція встановлювати шопки має давнє коріння. Її започаткував святий Франциск Ассізький ще у 1223 році в італійському містечку Греччо, щоб повернути Різдву головний сенс — поклоніння народженому Христові, а не подарункову метушню. Згодом шопки з’явилися в храмах по всій Європі, а в Україні особливо прижилися на Галичині.

Назва «шопка» походить від давньонімецького schoppa — повітка, накриття. Це макет віфлеємської стайні з обов’язковими фігурами Ісуса, Матері Божої та святого Йосифа. А поруч — пастушки, вівці, волхви, ослик і віл. Кожна фігурка — частинка великої історії Різдва.

Колись шопка була двоповерховою сценою. На верхньому ярусі — небесна історія народження Спасителя, на нижньому — жива народна дійсність. Саме так з’явилися вертепні вистави, у яких поєдналися біблійні сюжети, колядки та щирий народний гумор.

Виготовлення шопки було недешевим задоволенням. У 19 столітті одна храмова шопка могла коштувати утричі більше, ніж місячне утримання родини. Тож із початком 20 століття їх поступово почали замінювати паперові шопки-картинки.

джерело Суспільне