За його словами, ще десять років тому більшість відкритих ділянок Товтр були порослі чагарниками, ялівцем, які «заглушували» десятки видів червонокнижних рослин, зокрема й неопалиму купину.
Тож працівники заповідника поступово розчищали схили, даючи рідкісним та ендемічним рослинам забуяти в усій красі. Нині тут величезні ділянки, вкриті квітучим ясенцем.
«Буквально за 5-6 років розчищені схили повністю відновилися, і ясенець білий почуває себе тут досить комфортно, що засвідчують окремі площі, вкриті цією дивовижною рослиною. Вона трапляється не тільки у нас, але й в інших куточках України. Та в такій кількості, як на оцій горі, що називається Гостра, її більше ніде не зустрінете, це точно», – зазначив Капелюх.
Листочки рослини схожі на листя ясена. Звідси й одна з її назв – ясенець, або ясенець білий. Хоча, насправді, частіше трапляються блідо-рожево-бузкові квіточки, які мають п’ять неоднакових пелюсток. Саме ж дуже ароматне суцвіття має запах, який схожий на апельсиновий.
Хоча квітка й красива, але нюхати її не можна. Бо від запаху ясенця починає боліти голова, й біль тримається не одну годину.
А ще із ясенцем білим треба бути дуже обережним, адже, якщо доторкнутися, вона залишає на тілі опіки. Вони з’являються не одразу, а за 2-3 дні. У разі сильних опіків виникають пухирі, які гояться дуже повільно.
«Є й ще одна незвична властивість неопалимої купини. Вона може спалахувати вогнем. Справа у тому, що рослина виділяє ефір. І коли наблизитися до квітки й запалити сірника, вона моментально спалахне. Власне, така властивість неопалимої купини описана у біблійних переказах та народних легендах, яких чимало у різних регіонах України», – сказав Капелюх.
А заступник директора з наукової роботи природного заповідника «Медобори» Галина Оліяр додала, що цьогоріч через травневе похолодання цвітіння неопалимої купини дещо змістилося у часі. Але щодня Товтрові схили, а особливо гори Гострої, набирають все більш інтенсивного блідо-рожевого відтінку.
Побачити усю красу цвітіння неопалимої купини туристи можуть, коли пройдуться еколого-освітніми стежками Медоборів разом із спеціалістами з природного парку.