За переказами, татари напали на містечко Залізці – забрали бранців, а поселення і церкву спалили. Довкола села було багато ставків. Люди, яким вдалося врятуватися, сховалися у лозах, що росли на мочарах. Враз вони побачили, як із палаючої церкви вийшла Мати Божа із запаленою свічкою і попрямувала в бік Ратищ. За іншою версією Богородиця пливла на човні. Згодом на горі під лісом на старовинній липі об’явився образ Матері Божої.
Люди, вражені таким дивом, вирішили забрати його з липи і перенести у храм, який був розташований в центрі села. З молитвою і почестями святиню перенесли у церкву. Але яким було їх здивування, коли образ знову з’явився на липі. Люди зрозуміли, що Матінка Божа вибрала собі місце саме на Ратиській горі. Люди зібралися на цьому місці, відслужили молебень і пообіцяли, що спорудять тут храм. Згодом на горі з’явилася дерев’яна церква, а у ній засяяв золотими барвами образ Матері Божої. Чутка про чудотворне місце в Ратищах облетіла всі навколишні села і тому це місце стало відпустовим. До села на празник 28 серпня з’їзджалося і приходило багато народу. Людському потоку не було кінця, щоб взяти участь в святій літургії та інших богослужіннях, які тут відправлялися. Багатьом людям Ратищівська Божа Матір допомагала повернути здоров’я. Церква кілька разів спалахувала, розповідали старожили, але образ дивом залишався цілим. У 1896 році у Ратищах закінчили спорудження кам’яної церкви. Туди перенесли образ, прикрашений срібними ризами, дорогоцінними каменями та золотими вотами, які жертвували зцілені віряни.
Під час Першої світової війни Ратищі знаходилися в епіцентрі боїв Австрії з Росією. Жителів села тимчасово виселили у Долішню Австрію. За той час австрійські військові розграбували село, а ікону, ймовірно, вивезли або знищили. Коли ж селяни повернулися у рідні Ратищі, то відновили образ за копією, яка збереглася у людей. Натомість доля оригіналу святині досі не відома. Припускають, він може зберігатися закордоном у приватній колекції, адже у жодному з музеїв або храмів Австрії його немає. Дуже сумнівно, що образ, прикрашений дорогоцінностями, загарбники знищили. За словами настоятеля храму отця Івана Осейка, сьогодні у церкві є чотири образи Ратищівської Матері Божої. Найстаріший, якому понад 300 років, – біля дверей, зліва. Другий – за вівтарем на горному іконостасі. Третій – за престолом, який опускають під час служіння молебеню до Матері Божої. Ікона дивом вціліла під час пожежі. А четвертий образ намалював у 2009 році художник з Бережан Ярослав Крук.