Молилися за захисника у Домі печалі 2 квітня, розповів «Терен».
Герой боронив Україну ще з 2016 року. Виконував бойові завдання на Донеччині, Харківщині, Херсонщині. Був відважним, проте розсудливим, кажуть рідні Героя. Життя Анатолія обірвалося на Харківщині два роки тому.
Він був командиром відділення свого. Йшов завжди першим. Його вбила куля снайпера. Хлопці, які були за ним, просто попадали. Цим він захистив їх, — розповідає дружина Героя Марина Мехрабова.
Тривалий час чоловік вважався зниклим безвісти. Протягом двох років родина робила все, аби знайти тіло Анатолія.
– Ми всі тест ДНК здавали, бо така процедура. І коли нас сповістили, що є співпадіння, то вже остаточно знали, що його нема. Його спочатку знайшли на Ізюмщині, де він загинув. Потім його поховали у Дніпрі і тепер нарешті, коли ми змогли знайти його, то поховали вдома, — каже дружина захисника.
Рідні кажуть, не полишали надії, що знайдуть тіло Анатолія.
– Щодня ми його ховали, щодня воскресали. Це були страшні муки протягом двох років, — розповідає донька Героя Рената Мехрабова.
Родина Героя родом із Луганщини. У Тернопіль переїхали після початку повномасштабного вторгнення.
– Ця війна забрала у нас все – найріднішу людину. Те, що там будинок, то вже не важливо, воно втратило значення. Це не зрівняється з втратою нашого рідного, – каже Марина Мехрабова.
У Анатолія Поколодіна залишилися дружина та донька. Перепоховали захисника на Микулинецькому кладовищі в Тернополі. Вічна та світла памʼять!