А ось і той, хто своїм фотооб’єктивом по-новому відкриває нам  Галичину:  Юрко Дячишин. Переможець і лауреат багатьох фотоконкурсів, чиї роботи виставлялися на персональних виставках та фестивалях в Україні, Польщі та Австралії та інших країнах… Його світлини публікували понад тисячу видань зі всього світу, серед яких —  «New York Times», «Telegraph», «Der Spiegel», «Die Weltwoche», «L’Hebdo», пише "Нова тернопільська газета".

Його фотопроекти  різнопланові та різножанрові. Тут і колоритні «Карпатські пастухи», і поп-артові колажі «Святий Франклін», і психоделічні «Його сни»…  А   львівський безхатько-модник Славік, упійманий у фотооб’єктив Юрка Дячишина, узагалі став «зіркою» світового масштабу: світлини проекту «Slavik’s Fashion» за місяць опублікували  понад тисячу світових видань, починаючи з Північної та Південної Америки, закінчуючи Азією та майже всіма європейськими країнами!

Нині у фотомайстра «на порядку денному» новий особливий проект “Terra Galicia». «Особливий тим, що для мене це свого роду візуальне перезавантаження, —  зазначає пан Юрій, —  так само як і продовження постійного пошуку, і ще один черговий етап на шляху… А ще особливий тим, що світлини з проекту я вперше показую на загал ще в процесі роботи над ним… Раніше у  моїй творчості такого не траплялось, я завжди показував уже готовий проект…» А тим часом, поки Фейсбук-сторінку Юрка Дячишина щоденно «засипають» захопленими відгуками на фото та запитаннями, коли ж виставка, він розповідає, із чого починалася «Terra Galicia»…

П’ять тисяч кілометрів у пошуках краси

— Спочатку було… звичайно ж, фото! Випадковий кадр одного дня, який мене чимось «зачепив», коли я просто прогулювався полями…  Наступного дня я знову вирушив в дорогу, ще достеменно не знаючи, що саме з цього буде, але уже передчуваючи, що щось буде…

На нинішній день за тридцять три мандрівки я уже наїздив понад п’ять тисяч кілометрів! Географія «фотополювання» —  Львівщина, Тернопільщина, Івано-Франківщина…  На Тернопіллі знімав у Зборівському, Бережанському, Тернопільському та Козівському районах. Наразі не можу зробити «тернопільського рейтингу» найфотогенічніших місць, бо для цього замало п’яти поїздок, та й те, що я шукаю, є досить специфічним…

Я шукаю красу в простоті, лаконічності, ту красу, що зазвичай залишається ігнорованою через свою, на перший погляд, звичність та звиклість до неї…  Потрібні час чи везіння, щоб знайти щось незвикле, ефектне та екзотичне.

Галичина, що надихає

Його «Terra Galicia» — несподівана, небанальна, нешаблонна та незвична і ще багато приємних «не»…

— Галицькі пейзажі, на відміну від, скажімо, Карпат, нечасто привертають увагу фотографів. І я вирішив показати людям «несподівану» Галичину — надзвичайно красиву та натхненну, проте «непомітну» для тих, хто дивиться на неї щодня і просто звик до пейзажів довкола, — каже сам фотограф. — «Відлік» роботи над проектом «Terra Galicia» почався із квітня 2017 року і триває донині, аби «впіймати в об’єктив» усі пори року. Зрештою, проект буде продовжуватися і у 2018-ому, бо деякі місцини «тягне» фотографувати ще й по другому колу, аби зафіксувати, як змінюється земля зі зміною пір року та циклів світла…

“Terra Galicia” цікава для мене ще й тим, що до цього проекту я ніколи не  займався пейзажною фотографією, і нині отримую чимале візуальне задоволення та маю змогу подивитись на світ під іншим кутом.  Важливо – уникати  «солодких»  пейзажних шаблонів —  туманів, світанків та заходів сонця і перебороти  спокусу включити в кадр занадто багато об’єктів, аби світлини були витримані у дусі мінімалізму.

А ще важко змусити себе вранці вийти з дому та їхати десятки чи сотні кілометрів невідомо за чим, не знаючи, кому і навіщо це потрібно. Проте слова підтримки від друзів та незнайомих людей надихають шукати нову та небачену “Terra Galicia”…