– Повертайся, будь ласка, живим, я прошу тебе небагато й немало. Кожен вечір молюсь всім святим, щоб нещастя тебе не спіткало.

Студентка Ганна Ружницька читає власний вірш з підшивки військового плаща.Це її перші поетичні рядки. Їх написала на занятті крою і шиття. Тоді й вирішила викласти їх на зворотній стороні виробу. Ідеї підтримали однокурсники й активно взялися до роботи, пише Медіатор

– Це буде у нас планка для потайної застібки, ми будемо робити петельники.

За швейною машиною Діана готує частинку плаща. Ми хочемо працювати, бо розуміємо для чого це робимо, каже

дівчина.

Ще з десяток учнів переносять лінії на крій, готують деталі, шиють і прасують. У результаті виходять водонепроникні накидки для бійців, які воюють на Сході.

– Це в нас застібки, це в нас розміщені кишеньки, діти уже поробили. Робота йде досить жваво, діти із задоволенням працюють, і мене це також тішить, – каже майстриня виробничого навчання Тернопільського вищого професійного училища сфери послуг і туризму Стефанія Романів.

З перших днів війни понад сотня студентів тернопільського училища шиють для захисників. Починали з маскувальних сіток, згодом взялись за комбінезони, а тепер – проявляють творчість, каже директорка Галина Грушко.

– Ми з колективом, з учнями теж хочемо зробити свій внесок в наближення перемоги. Це вже не вперше ми долучаємося. Щомісяця ми шиємо якісь вироби на Схід, – директорка Тернопільського вищого професійного училища сфери послуг і туризму Галина Грушко.

Першу партію плащів передали на Схід напередодні Нового року. А наступного тижня бійці отримають  ще двісті незвичних виробів.