Більшість її картин тепер можна побачити в Іспанії – у Мадриді, Малазі, Барселоні, Жероні. А також у галереях і приватних колекціях Франції, Англії, Польщі, Америки, Нової Зеландії. Художниця отримала диплом міжнародного інституту художників за активну участь і оригінальність думки визначених у творах. Також автоматично потрапила на наступну виставку, яка відбудеться у 2020 році. Днями Марія приїхала до Тернополя, пише ПРО ТЕ
– Маріє, твої картини у різних країнах. Це вже успіх для тебе?
– Я не визначаю успіх кількістю проданих картин чи купюр в банку. Успіх для мене – це внутрішня трансформація душі і відчуття щастя, свобода в діях, самовдосконалення, можливість подорожувати і ніколи ні в чому собі не відмовляти. Мабуть, так мені на роду написано, як сказав одного разу відомий іспанський письменник та критик (сміється). Таку фразу багато років тому чула ще від нашого тернопільського астролога Івана Круп’яка.
Вірю в те, що шлях і заняття людини визначені до її народження. Силою і надзусиллями можна досягти лише виснаженості і відчаю. Якщо це твоя справа, то дорога буде стелитися легко і не примусово, зустрічатимуться відповідні люди, а певні ситуації будуть складатися магічним ланцюжком.
Я написала 32 картини на тему боротьби людства проти домашнього насильства, що є надзвичайно актуальним у Європі, а зокрема Іспанії. Там щодня жінки і діти стають жертвами психологічного і фізичного насильства у сім’ї через страх, не підозрюючи, що саме відбувається з їхньою психікою при маніпуляціях. Саме ті почуття, які відчуває жертва перед агресором, я і зобразила поетапно у символах і знаках сюрреалістичного живопису, олійними фарбами на полотні. Картини вийшли справді чутливими.
– Спочатку публікувала їх по одній у соціальній мережі. Спостерігала за реакцію публіки, яка творить закони. Мені писали багато людей, запитували історію створення полотен. Пропонували допомогу і захист адвокати, поліція, юристи, жіночі феміністичні організації, творчі спілки, художники, просто жінки, які побачили себе у полотнах. Я зрозуміла, що задум вдався, що картини створені для інших, вдалися, що почуття й емоції передала правильно, впоралася зі всім. Мені зателефонували із центру соціального захисту населення і дали направлення на проведення спільної виставки від міжнародного інституту художників Малаги. Виставка відбулася у залі суду Малаги. Нові знайомства, потім інша виставка – так все почалось. Фінансування, попит на пропозицію – отримала все і зразу. Адже мислячих митців в Іспанії цінують, люблять та поважають.