На її сторіночці у фейсбук лиються подяки від тих, кому відома її справа. Хоча вона ніяковіє від цього, пише terebovlya.city

“Боюся бути сьогодні великою і славною за клаптик тканини. Всі ми зараз перед Богом стоїмо на крихкій весняній крижині. І правильним буде те, коли ми як не руку, то хоч соломинку спасіння подамо,” – пояснює вона.

Сподіваємось, що цей приклад когось надихне!

Прізвище не вказуємо, щоб не порушити задум пані Марії про таємну добру справу.