8 березня 2022 року Роман був призваний на службу й без вагань став на захист рідної землі. Він виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту, зокрема на Куп’янському напрямку, працював оператором безпілотних літальних апаратів. Навіть після поранення повернувся до побратимів і продовжив службу.

Роман був щирим, працьовитим, відповідальним і люблячим братом, чоловіком та батьком. Його знали як людину слова й честі. Кожна коротка відпустка для нього була безцінною – поспішав додому до рідних. Сім’я завжди займала особливе місце в його серці. Він тепло відгукувався про волонтерів Лановеччини, радів зустрічам із ними на передовій і дякував за підтримку та допомогу, – йдеться в повідомленні.

На жаль, 25 лютого життя 45-річного воїна обірвалося на Харківщині.

Прощання із захисником відбулося з усіма військовими почестями. Під звуки Державного Гімну України та військового салюту дружині полеглого воїна вручили Державний Прапор України.