#просто_залишу_це_тут# Бо бунт проти себе - це як битва

06 травня 2018 р. 22:42

Неусвідомлення себе як особистості... з таким явищем зустрічався кожен, хоча б раз у своєму житті. Коли опускаєш руки, знецінюєш власний світогляд, відчуваєш меншовартість, тоді залишається знайти себе у прозі, поезії, в художньому та музичному мистецтвах. Часто не вистачає сили духу, щоб виразити почуття, виникають сумніви: «Чи це комусь потрібне?». Та, незважаючи на будь-які прояви інертності, не існуйте, живіть, творіть!

Відповідно до... 

згідно із... 

як-от... 

і загальнолюдські обмеження, що дискредитують тебе як особистіть, жодної краплі поваги. 

І безмірно жаль, бо можливість реалізувати себе, «забити» на щоденні прояви інертності, так і не вступають у

зв‘язок із реальністю. 

Ти намагаєшся будь-як і будь-чим захопити власну галактику, яка насправді давно захоплена іншим, і бунт проти

себе - це як битва під Берестечком, похід відчаю та акт героїзму. 

Відповідно до цих метаморфоз, ти навчишся підводити голову і бачити, що бруд повсюди, та всупереч реалій у

нього немає шансів, якщо душа твоя суща. 

Згідно із внутрішнім стержнем, ти матимеш неоціненний досвід. 

Як-от ситуація, в котрій ти мандрівник, а все інше - незвідане досі диво... 

І в цьому кожен може впізнати себе. Але гіпнотизувати власноруч свідомість - значно легше, ніж спробувати

піднести погляд.

Автор: Наталія Лозінська

Читайте також