- Ганно, скажіть, будь ласка, якою на Вашу думку, є причина появи таких частих затримок мовлення у дітей?
- Ну перш за все це низька активність батьків у спілкуванні з дітьми. На жаль, гаджети на сьогодні значно взяли уверх над живим, природнім спілкуванням. Найчастіше батьки замість того, щоб зіграти у гру з дитиною, дають у руки їй смартфон. Діти дуже багато часу проводять перед моніторами. Варто зрозуміти як саме вливає перегляд мультфільмів на мовлення дитини: коли малюк спостерігає за яскравою картинкою, а мама тим часом дає йому їсти, він запрограмовує себе на те, що йому дадуть їсти і без його прохання. Тут взагалі насолода для дитини: "мультики+їжа". Тим самим він мовчить і отримує задоволення. Спочатку батьки не надають цьому особливої уваги, але з часом дитина взагалі перестає щось просити у батьків словами, вона використовує лише вказівний жест, на який батьки дуже швидко реагують, тим самим допускаючи великої помилки. Це все створює несприятливе середовище для розвитку мовлення дитини. Для чого їй розмовляти, якщо батьки розуміють її без слів? Ось такий парадокс створюють самі ж батьки.
- Але бувають батьки які проводять з дитиною 24/7 часу і постійно вигадують різноманітні ігри, хоча проблема з мовленням теж виникає, чому так?
- Звісно, я не кажу що батьки зовсім не займаються з своїми чадами. Існує і інший ряд причин мовленнєвих порушень. До прикладу це може бути важка вагітність у матері або ж пологові травми. Мовленнєві порушення можуть бути супутні з іншими важкими порушеннями розвитку дитини. Якщо говорити про порушення звуковимови (найчастіше у дітей страждає звук «Р») то тут варто звернути увагу на дихання дитини, чи є достатнім видих під час вимови звука, чи немає порушень зі сторони артикуляційного апарату.
- Які найчастіші порушення звуковимови зараз зустрічаються у дітей? І у якому віці?
- Найчастіше страждають свистячі та шиплячі звуки, також звук «л» та «р». Батьки звертають увагу на порушення звуковимови вже після 4-5 років. У цей вік найкраще починати логопедичну роботу з виправлянням звуків.
- За скільки часу можна виправити вимову всіх цих звуків?
- Це найчастіше запитання від батьків. І відповіді конкретної і бути не може. Кожна дитина індивідуальна, комусь дається дуже легко, для когось потрібно більше часу та вправлянь. Я особисто дуже люблю працювати з відповідальними батьками, які разом зі мною та дитиною співпрацюють та виконують усі завдання та вправи. Тоді процес постановки та автоматизації звука йде дуже швидко.
- У якому віці варто звертатись до логопеда за консультацією?
- Моя думка така - якщо батьки помічають з самого раннього віку дитини труднощі у вимові звуків, не може повторити прості склади за дорослим або ж зовсім не вокалізує – це вже сигнальчик, для того щоб звернутись до спеціаліста. Рання діагностика може запобігти виникненню подальших труднощів в опануванні мовлення. Варто також пам’ятати батькам майбутніх першокласників – до школи дитина повинна йти не лише з гарним портфеликом, а й з чіткою звуковимовою. Це дуже важливий навик для того, щоб навчання у школі проходило легко та у задоволення!
- Дуже Вам дякуємо за корисну інформацію. Чи могли б Ви дати ще декілька головних рекомендацій батькам?
- Із задоволенням. Дорогі батьки, якими б зайнятими Ви не були, знайдіть час для живого спілкування з дітьми. Прогулюючись у парку – зверніть увагу на все, що оточує Вас та дитя, поговоріть про це. Спонукайте дітей висловлювати свої думки та емоції. Якщо ж Ви помітили порушення мовленнєвої діяльності у дитини - зверніться за допомогою до спеціаліста.
- Щиро дякуємо Вам, Ганно за інтерв’ю! До зустрічі!
- Нехай щастить!
Контакти:
Логопед-дефектолог Ганна Козіцька
тел. 067 733 93 00