Щоб піти на фронт, чоловік повернувся на Тернопільщинуз-за кордону. Нещодавно "Алі" отримав поранення та приїхав додому на реабілітацію.

"Поранення отримав від прильоту міни 120 калібру. Отримав його в такий період, коли ворог дізнався, що саме ми стоїмо навпроти нього і довгий період часу почав по нас щільно працювати. В один момент прилетіло і зловив два осколки", — розповідає боєць "Суспільному".

У Тернополі боєць розробляє руку та ногу, поранені осколками. Розповідає, повертатися до цивільного життя було незвично.

"Коли ти перебуваєш на фронті, ти думаєш, що якось більше людей переживають за війну. А потім повертаєшся сюди і бачиш, що тут всі живуть своїм життям, буденність, і є тільки певний відсоток людей, які дійсно переживають і розуміють, що йде повномасштабна війна, і якщо ворога не зупинити там, то тоді це все буде тут". Коли почалася повномасштабна війна, "Алі" був за кордоном. "Я вирішив, що потім я не зможу повернутися додому, бо як тоді я буду дивитися своїм рідним, близьким в очі? Я б не міг там просто відсиджуватися, коли молоді хлопці тут воюють і кладуть життя. Тому вирішив зібратися, поїхати та взяти до рук зброю, стати на захист нашої землі".

Боєць повернувся додому в березні 2022 року. 

"Спочатку на кордон, а з кордону довелося йти пішки 5 кілометрів, бо не було чим їхати. Я не знав, що може бути так складно дістатися до Тернополя. Тому що всі тільки з країни їхали, черги були кілометрові. Дістався до Тернополя і тоді став у лави нашої тероборони, а з тероборони записався в батальйон ЗСУ і так все почалося".

Згодом, каже "Алі", йому запропонували долучитися до лав "Азову".

Там воює з травня цього року. В одній роті з бійцем його друг дитинства з позивним "Редбул".

"Ти розумієш, що це дійсно ті люди, які готові за тебе віддати життя. Тому що коли ви йдете з точки "А" в точку "Б", ви не знаєте, що вас чекає на точці "Б", ви знаєте це на 80%, але завжди є тих 20%, що ви можете загинути".

За пів року "Алі" разом з побратимами воював на різних напрямках. Чоловік розповідає, в росіян достатньо техніки та озброєння, також не варто недооцінювати підготовку особового складу ворога.

До війни "Алі" займався змішаними єдиноборствами та боксом. Розповідає, це допомогло під час виконання бойових завдань.

 "Всі люди, які потрапляють на курс молодого бійця і в загальному в "Азов" – це добровольці. Це дуже великий плюс, тому що вони вже мають моральний дух і бажання воювати та захищати нашу Україну. І під час цього курсу відсіюються люди, які десь фізично слабші чи морально не такі витривалі, як інші. І залишаються ті, які морально витривалі та фізично підготовлені".

Зараз, розповідає "Алі", війську потрібні люди різних професій.

На запитання, що найважче під час війни, "Алі" відповідає так:

"Найважче – це сприймати, що хлопці 18-30 років гинуть, а дивишся в Тернополі – тут чоловіки 30-40 років, дорослі мужики, ходять і навіть не замислюються над тим, щоб вдосконалювати свої навики, і що може настати період, коли їм потрібно буде піти туди і поміняти нас".

Боєць каже, щоб Україна перемогла, докласти зусиль мають всі.

 "Наша країна, щоб наблизити перемогу, має згадати, як вона виглядала в перший місяць початку війни. Тому що тоді всі були єдині, всі були за одне. Кожна людина в кожному куточку нашої країни хотіла чимось допомогти, щоб пришвидшити цю перемогу. Саме тому наш загарбник не пройшов дальше. Бо всі працювали над тим, щоб його вибити з нашої території".