Після тривалих місяців невідомості та очікування підтвердилася трагічна загибель нашого земляка, мужнього військовослужбовця Душі Петра Степановича з Козівської громади. Його повернення чекали понад рік, проте доля розпорядилася інакше — тепер Герой повертається додому «на щиті».

Петро Степанович Душа народився у 1971 році. Він належав до того покоління чоловіків, які без вагань стали на захист рідної землі, коли ворог прийшов руйнувати наш мир. Його мужність та відданість військовій присязі стали прикладом справжнього патріотизму, а шлях воїна був сповнений випробувань, які він долав із честю до останнього подиху.

Життя військовослужбовця обірвалося 5 листопада 2024 року під час виконання складного бойового завдання. Трагедія сталася поблизу населеного пункту Григорівка Донецької області — на одному з найгарячіших напрямків фронту, де кожен метр землі омитий кров’ю захисників. Саме там Петро Душа прийняв свій останній бій за свободу та незалежність України.

Понад рік Петро Степанович вважався зниклим безвісти. Весь цей час рідні, близькі та друзі жили між надією та відчаєм, молячись за його повернення. Статус «зниклий безвісти» — це найважче випробування для кожної родини, яке тримає в напрузі щохвилини. На жаль, дива не сталося, і офіційне підтвердження загибелі розірвало останню нитку надії.

Вся громада висловлює щирі співчуття родині, друзям та побратимам загиблого воїна. Втрата сина, батька, чоловіка та вірного друга — це незагойна рана, яка назавжди залишиться в серцях близьких. Ми поділяємо цей глибокий біль і схиляємо голови у спільній молитві за упокій душі загиблого захисника.

Світла пам’ять про Петра Душу житиме вічно у назвах вулиць, у розповідях вчителям учням та в пам’яті майбутніх поколінь. Його жертовність є ціною нашого відносного спокою в тилу. Вічна пам’ять та шана Герою, який віддав найдорожче — своє життя — за наше майбутнє та вільну Україну. Герої не вмирають, вони просто переходять до лав небесного воїнства.
 

джерело Реально