Однак втрачене майно, вважають Катерина та Рудем – дрібниці порівняно з життями людей, які забрала того страшного дня країна-агресорка. Про пережитий жах вони розповіли виданню "20 хвилин".
Що розповіли Катерина та Рудем Різванові
Того страшного ранку Катерина і Рудем перебували вдома, вони саме збиралися на роботу. Коли в облцентрі пролунали перші вибухи, тернополяни вирішили перечекати у коридорі, згідно з правилом двох стін.
"Коли сталося влучання, на кілька хвилин здалося, що це землетрус. Багатоповерхівку трусило, у квартирі все стало сірим і було погано видно. Ми швидко зібрали документи і почали рухатися до виходу. Вхідні двері були заблоковані через удар, але чоловікові вдалося їх вибити – врятувало те, що перед тим ми зачинили їх не на ключ, а на защіпку. У під’їзді все було в пилюці й диму, двері теж заклинило. Троє чоловіків із середини та кілька ззовні допомогли нам вибратися. У цей час на вулиці продовжували лунати вибухи. Було дуже страшно", – згадує Катерина.
Побачене на подвір'ї стало шоком, каже вона. З одного боку вирувало потужне полум'я, з іншого – лежали тіла людей без ознак життя. Катерина каже, це були ті, хто не встиг добігти до укриття або вирішив перечекати атаку на вулиці, вважаючи, що там буде безпечніше, ніж у квартирі.
"Після влучання почалася пожежа. Багато автівок, які стояли біля нашого й сусіднього під’їздів, поруч із трансформатором, вибухали – скло і метал розліталися в різні боки. Поки ми добігли до укриття школи №26, знову пролунав потужний вибух. Полум’я дуже швидко поширювалося по квартирах. У нашому під’їзді найбільше палали третій і четвертий поверхи, а загалом у будинку – від другого до сьомого", – розповіла тернополянка.
Спогади про пережите з тими, хто вижив того ранку, залишаться на все життя, разом з пам'яттю про тих, хто загинув внаслідок удару.
"Загинув мій 17-річний сусід, дуже хороший хлопець, зростав у мене на очах. Із сьомого поверху загинув батько двох дівчаток. Ще один сусід отримав сильні опіки й травми, бо закрив собою донечку. Йому вже зробили одну операцію, ймовірно, буде ще одна. Родина вагітної на 17-му тижні сусідки з другого поверху вибігла з дому просто в піжамі. Люди в укритті віддавали, хто що міг, аби зігріти їх. Дівчинка має поранення, досі в лікарні, але, здається, вони всі врятувалися. Решта моїх сусідів живі, але пережили страшний стрес – вибиратися було важко, паніка", – розповіла Катерина журналістам.
Квартира Різванових вигоріла: житло потребує капітального ремонту, вогонь знищив також усі меблі й техніку.
"Вікна виходять на зовнішній бік будинку. Під час вибуху їх змістило, але вони не вилетіли повністю, тож вогонь зайшов у квартиру частково. Майже повністю вигорів коридор, в інших кімнатах горіло по стелі. Плавилися натяжні стелі, вагонка, усе тліло. Квартира вкрита кіптявою та гаром. На перший погляд здається, що вона ціла, але все потребує заміни. Ми фактично все викинули. Лише вдалося зберегти частину одягу, який був зачинений у шафі-купе", – розповіла 33-річна тернополянка.
Після удару РФ Катерина та Рудем тимчасово оселилися у родички за містом. Вони звернулися до міськради з заявою щодо отримання допомоги у розмірі 15 тис. грн, аби орендувати житло у місті.
"Поки невідомо, коли можна буде почати ремонт, і на це потрібно багато грошей. Ми спілкуємося із сусідами, і більшість кажуть, що бояться тут жити навіть після відновлення: усе нагадуватиме про трагедію, про загиблих. Я їх розумію – це була дуже страшна картина. Так, ми з чоловіком фізично неушкоджені, але психологічно дуже важко. Перші дні ми не могли спати й їсти – був сильний шок. І я дуже вдячна, що чоловік, який зазвичай виходить на роботу раніше, того дня затримався через хвилювання за мене.Якби я була сама – не знаю, чи змогла б вибратися, бо треба було багато фізичної сили", – каже Катерина.