Історію чоловіка розповіли у пресслужбі поліції охорони.
Юрій пригадує, що вперше здав кров, коли дружина була вагітною, а потім періодично робив це на прохання колег і друзів. Прикладом йому слугував батько, який мав статус почесного донора.
З огляду на те, що одна донація може врятувати до трьох людей, за двадцять п’ять років чоловік подарував шанс на життя 120 людям.
Щоправда, перерва в донорській кар’єрі Юрія Білоуса все ж була – і вона пов’язана з війною. Протягом 2018–2025 рр. він служив у роті поліції особливого призначення «Тернопіль». Велику війну зустрів на блокпосту в Лисичанську, а потім його фронтові стежки пролягли через багато населених пунктів Донеччини й Луганщини – Золоте, Катеринівку, Бахмут. У квітні 2022-го під Золотим загинули троє побратимів Юрія – Сергій Рудий, Михайло Гудзь і Тарас Гогусь.
Торік Юрій Білоус звільнився. ВЛК визнала його непридатним для служби в спецпідрозділі.
Нині ветеран, окрім основної роботи, двічі на тиждень тренується з «яструбами». Свого часу він професійно займався класичним волейболом, а тепер розвиває адаптивний вид улюбленої гри – ефективного способу відновлення для багатьох ветеранів. До речі, цьогоріч «Яструби» стали сьомими в Україні у змаганнях з волейболу сидячи, що відбуваються під егідою «Інваспорту».
Нагадаємо, звання «Почесний донор України» надається громадянам за безоплатно зданих 40 доз крові (її компонентів) або 60 доз плазми.
Джерело Терен