В останню путь військовослужбовця Максима Кузіва проводжали з Дому печалі. Попрощатись із бійцем прийшов його побратим Василь. За його словами, він знав Максима ще зі школи, разом із ним вступив до громадської організації “Сокіл”, каже побратим Максима Василь 

“Був націоналістом, був веселим, життєрадісним хлопцем, любив різні авантюри, спонтанні рішення, був трохи впертий, але справедливий, чесний і добрий. Перед тим, як я перевівся, то ми з ним бачились день в день, ще і жили недалеко один від одного. Вдень працювали, а ввечері зустрічались, як він любив казати: “Що, на холодний капуч?”.

Із Дому печалі процесія з тілом захисника пішла до Микулинецького цвинтаря, де бійця поховали з військовими почестями та прочитали “Молитву українського націоналіста”.