«Свою Україну любіть. Любіть її… во врем’я люте, в остатню, тяжкую мінуту за неї Господа моліть» – саме такими словами «Кобзаря» розпочав свою похоронну промову місцевий парох отець Андрій Осадчук, який провадив чин похорону.
Над могилою, не раз втрачаючи свідомість, ридає засмучена мати, яка хоронить свою дитину, дорогого сина.
Поруч стоять три сини стримуючи сльози, хоронять свого батька, який пішов на війну, щоб захистити їх – своїх найрідніших синочків.
Назару, середньому сину загиблого воїна Олега, який теж зараз несе службу в ЗСУ, вручено почесну Пам‘ятну грамоту від Валерія Залужного, молодший син Дмитро прийняв з рук військових прапор, яким була вкрита домовина їхнього мужнього батька-героя.
Нехай спочилому воїну Олегу хай Господь дарує вічне життя в Царстві небесному та вічну пам‘ять!
Герої не вмирають!