Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 8 грудня 2022 року Сергія Р. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП (несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання) та призначено 120 годин суспільно корисних громадських робіт.

    До відома: адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП передбачає виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин, пеше Реально

    Не погодившись із судовим рішенням, Сергій Р. подав апеляційну скаргу та просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ст. 247 КУпАП). Обґрунтовуючи свою вимогу, зазначив, що після розірвання у 2009 році шлюбу ще 9 років проживав із колишньою дружиною однією сім'єю та продовжував повністю утримувати двох своїх дітей. Вказав, що колишня дружина запевняла, що виконавчий лист про стягнення аліментів до виконання не пред'являла. Також стверджував, що станом на 16 травня 2023 року у нього відсутня заборгованість зі сплати аліментів, що підтверджено довідкою відділу Державної виконавчої служби у м. Тернопіль. Водночас ставив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки участі у розгляді справи не брав, а з рішенням суду ознайомився лише 9 травня 2023 року через свого представника.

    У судовому засіданні суддя Тернопільського апеляційного суду, детально дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, прийшов до висновку, що суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, правильно оцінив докази і вирішив справу відповідно до закону.

   Доводи апелянта про спільне проживання з дітьми та участь в їх утриманні апеляційний суд не взяв до уваги, оскільки дані обставини в ході ретельного дослідження судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження. Суд констатував, що періодичне проживання з дітьми в одній квартирі не можна вважати проживанням однією сім'єю та матеріальною допомогою дітям.

   Окрім того, сплата аліментів після жовтня 2022 року та повне погашення заборгованості не свідчать про відсутність у діях Сергія Р. складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, на час складення протоколу про адміністративне правопорушення, адже йому інкримінувалась несплата аліментів і наявна заборгованість, що утворилась у період із листопада 2008 року по жовтень 2022 року.

   З урахуванням наведеного, суддя Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу Сергія Р. залишив без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 8 грудня 2022 року – без змін.