Схема обману

У лютому 2024 року тернополянка отримала повідомлення про те, що її чоловік-військовослужбовець потрапив у полон. Невдовзі після того, як жінка поділилася цією інформацією з рідними, їй зателефонував нібито знайомий сестри, який назвався мобілізованим військовим із зони бойових дій.

Шахрай запропонував посприяти швидшому звільненню полоненого за 150 тисяч гривень. Жінка, перебуваючи у вразливому емоційному стані, перерахувала кошти на вказану банківську картку. Згодом аферист виманив ще 12 тисяч гривень, начебто на пальне та придбання дрона.

“За даним фактом розпочато кримінальне провадження за частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України”, – повідомили у відділі комунікації поліції Тернопільської області.

Після восьми місяців безрезультатного очікування жінка звернулася до правоохоронців.

Як не стати жертвою шахраїв

Поліція наголошує на кількох важливих правилах безпеки:

• Не приймати допомогу від незнайомців, особливо платну.
• Не передавати особисті дані та не публікувати конфіденційну інформацію в соцмережах.
• Остерігатися будь-яких фінансових пропозицій щодо “визволення” чи “допомоги”.
• Пам’ятати, що офіційні органи та волонтерські організації не беруть коштів за допомогу.

У разі підозрілих пропозицій необхідно негайно контактувати з:

• Координаційним штабом.
• Об’єднаним центром з пошуку та звільнення полонених при СБУ.
• Місцевими органами поліції.

Шахрайство з військовополоненими можна зупинити, якщо вчасно звернутися за допомогою до офіційних компетентних органів.