Пара зустрічалася десять років. Сергій та Наталя планували зіграти весілля наступного року, та вирішили не чекати, а одружитися зараз, бо війна різко змінила усі життєві пріоритети, пише Сорока
– Ми познайомилися з Сергієм у 2012 році. Сиділи один навпроти одного у компанії спільних друзів. Його обличчя мені здалося дуже знайомим, але ми все ніяк не могли пригадати, де бачилися. Через місяць зрозуміли, що я брала в Сергія інтерв’ю, коли працювала журналісткою, – розповіла «Сороці» Наталя Волянюк.
Познайомилися 10 років тому Дівчина каже, їхня з коханим історія розпочалася з дружби. Сергій сподобався їй своєю мужністю, силою, прямолінійністю та дещо запальним характером. – На початку нашого спілкування у мене не було планів зустрічатися, але, як згодом виявилося, у Сергія плани на мене вже тоді були. У травні ми почали дружити, а в липні зрозуміли, що по вуха закохалися, тож нашій дружбі прийшов кінець. Ось вже десять років ми разом, – зазначила Наталя. Чоловік каже, в Наталю закохався одразу. – З мого боку це було кохання з першого погляду. Звісно, що одразу я в цьому не зізнався, але потихеньку добивався свого, – підкреслив Сергій. Дівчина працює у Тернопільському академічному обласному театрі актора і ляльки. – Робота з дітьми додає натхнення. Коли ти бачиш щасливі дитячі очі, то віриш у світле майбутнє України. Хочеш щось робити заради того, щоб ці діти усміхалися і жили у вільній державі, – поділилася Наталя Волянюк. «Сергій всією душею любить Україну і готовий її захищати» Сергій до початку повномасштабної війни працював торговим представником, та в перші дні вторгнення росії в Україну вирішив, що піде захищати країну. – Він у мене такий воїн-воїн, ніколи не залишався осторонь важливих подій для країни. Коли почався Майдан, одразу після побиття студентів Сергій зібрав рюкзак, сів в автобус й відправився до столиці. Вранці 24 лютого, почувши цю страшну новину, я вже знала, що він піде у військкомат. Не могло бути по-іншому. Він у мене такий ще з дитинства! Всією душею любить Україну і готовий її захищати, – поділилася Наталя.
Щоб відволікти себе від поганих думок, дівчина пішла волонтерити. – Як кожна жінка я почала хвилюватися. Пам’ятаю, як було страшно, коли Сергій поїхав на Майдан, але розумію, що зараз все в рази небезпечніше. Щоб не сидіти вдома і не думати про погане, вирішила зайнятися волонтерством. Це рятувало. Сергій на своєму фронті, я – на своєму, – каже Наталя. У квітні Сергій з побратимами відправилися на Харківщину, а згодом поїхали боронити від окупантів Донеччину. «Я захотіла стати дружиною Сергія, а не просто бути його дівчиною» Пропозицію руки та серця Сергій зробив два роки тому під час відпочинку на Дністрі. Зіграти весілля пара планувала у 2023 році. – У цей важкий час я не хотіла бути просто дівчиною чи нареченою Сергія. Чомусь, це стало для мене дуже важливим. Кажу, давай, може, тебе відпустять на кілька днів і ми одружимося зараз. Так і сталося. Коханий приїхав із гарячої точки на кілька днів, тож ми стали на весільний рушник, – розповіла Наталя. Сергій зізнається, коли почув, що його на декілька днів відпустять додому, радості не було меж. – Я не міг повірити в те, що мене відпустили і скоро я побачу рідних Хвилювався, щоб при першій зустрічі не розплакатися. План провалився – при зустрічі з Наталкою ми довго стояли, міцно обійнявшись, і без сліз не обійшлося. Рішення стати сім’єю було прийняте давно. Тому я вирішив, що ніякі орки не зможуть завадити нашим планам, – підкреслив чоловік. Одружилася пара на Єлисейських полях у Тернополі в колі найрідніших людей Це місце для них є символічним. Сергій та Наталя тут часто відпочивали у мирні часи. Уже після перемоги закохані повінчаються та відсвяткують весілля.
Мріють про донечку Сергій Спільніченко і Наталя Волянюк переконані, що вже скоро Україна переможе рашистів. Пара мріє про життя у вільній країні та донечку, яка нещодавно навіть наснилася Наталі. – Матері та дружини, які чекають своїх синів та чоловіків з війни, мають надзвичайну силу. Це – Жінки з великої букви. Я з власного досвіду знаю, як вони тримаються. Ми з моєю подругою, чоловік якої служить з Сергієм, зібрали кошти та вдвох завезли автвіку на передову. Були люди, які називали нас божевільними. Мовляв, воїни відправляють своїх дітей та дружин за кордон, а ви їдете на війну. Тоді мене питали, чи не страшно. Що справді страшно, то це більше не побачити близьку людину! – поділилася тернополянка.