"11 червня 2025 року, вірний військовій присязі та українському народові, виконуючи бойове завдання за призначенням.поблизу населеного пункту Софіївка Херсонського району Херсонської області загинув за нашу Батьківщину", пише Суспільне

Грамоту Пошани і скорботи та національний прапор військові вручили дружині.

"Ігор був дуже чудовою людиною. В мирному житті він займався ремонтом машин. Його знала вся Херсонська, і Запорізька, і Миколаївська області. Він понад 30 років цим займався. Був дуже чуйним, люблячим батьком, чоловіком. Пішов захищати батьківщину, так сталося, що загинув", — розповіла дружина загиблого захисника Оксана Неменко

Жінка пригадала останню розмову з чоловіком перед його загибеллю.

"Остання розмова була о 8 годині. Він подзвонив мені, вони були там, я чула голоси з побратимами. Ми з ним поздоровкалися, я побажала йому благословіння і чекала дзвінка, але додзвонитися я вже не могла".

Батько завжди мріяв повернутися на рідну Херсонщину, розповіла донька захисника Людмила Неменко. "Мій батько був найкращим у цілому світі. Він дуже любив свою сім’ю. Він дуже любив свою дружину, він дуже любив свою рідну землю. Він дуже хотів повернутися додому. Але, на жаль, наш будинок затоплений. Він в окупації. І наша родина переселилася жити в Тернопіль і будемо жити вже тут. На жаль, татове прохання повезти його додому ми не можемо виконати. Але він казав, буде там, де його рідня. На жаль, всі його друзі, рідні, хтось в окупації, хтось в Херсоні, не зміг приїхати, хтось служить. Це для нас дуже важка втрата".

Артем Костюк – земляк загиблого захисника. Через окупацію він із сім’єю також переїхав жити до Тернополя. 

"Це людина з великої літери, яку я завжди поважав і буду поважати. В моїй пам’яті він залишиться як дуже весела людина, яка все віддавала, все робила для своєї сім’ї".

Поховали Ігоря Неменка на Пантеоні Героїв Микулинецького кладовища. У нього залишилися дружина, мати, син та донька.