З тих пір він вважався, як такий, що пропав безвісти, та рідні не втрачали надії на те, що він знайдеться живим та неушкодженим. На жаль, підтвердилось найгірше – після стількох місяців сліз, сподівань, ДНК-експертиз та пошуків родичі отримали інформацію про важку втрату.
Рідні розповідають, що незадовго до загибелі, Володимир зателефонував до своєї сестри Люди і повідомив про прийняте важливе рішення - воїн хотів після війни залишитися служити у лавах ЗСУ, бажав бути професійним військовим... Але поповнив небесне військо. Тепер Україну захищає з небес ще один Ангел…
Безліч родичів, друзів, знайомих, однокласників зібралися 6 жовтня щоб зустріти та провести в останню дорогу Володимира. Всі його знали веселим, життєрадісним, добрим і чуйним, люблячим, найкращим; побратими запам'ятали захисника сміливим і надійним, на якого завжди можна було покластися...
«Йому б ще жити - жити, любити. Але він обрав шлях Героя - став на захист своєї землі і віддав за неї молоде життя. Плаче небо за Героями, які, не зрадивши присяги, ідуть у важкі бої та віддають життя заради спокою кожного з нас. Щиросердечно співчуваємо родині воїна, рідним та близьким, друзям та побратимам», - пишуть на сторінці Підволочиської селищної ради.