Ці гроші раніше зібрали небайдужі саме для лікування Діанова. Однак він вирішив передати їх тим, хто через російську агресію вже ніколи не побачить своїх батьків.
“Коли я був в полоні, ми рахували кожен день, як день, який наближає нас до волі. Це був єдиний шлях як не зійти з розуму або не впасти у відчай. Кожний наступний давався все важче. Але я особисто знав що мене в дома чекає донька”, — пише Михайло Діанов.