З перших днів повномасштабної війни Микола добровільно пішов на фронт, хоч мав законні підстави для демобілізації. Він захищав Україну на нулі, у самому пеклі Покровського напрямку на Донеччині.
12 листопада Микола перестав виходити на зв’язок. Дружина Олена, рідні сподівалися на диво, хоч побратими та командування підтверджували, що Микола загинув.
«Мій чоловік, моє серце, моє життя, Микола Головенко зник безвісти. Побратими та командування підтверджують, що він загинув. Із вівторка, 12 листопада, він не виходив на звʼязок. Зараз за цей напрямок йдуть дуже інтенсивні бої і його не можуть звідти вивезти. Перебував Микола на самому нулі. Але я ще хочу зберігати крихту надії та вірити, що він повернеться», – писала на своїй сторінці у фейсбуці дружина Миколи Олена Моцал.
На жаль, дива не сталося. Микола віддав найдорожче – своє життя за Україну, за кожного з нас.
Друзі, побратими у коментарях пишуть про Миколу найкращі слова.
«Загинув наш Микола Головенко… Чоловік, який в цивільному житті для його друзів і знайомих ніколи не асоціювався з чимсь мілітарним/войовничим, швидше навпаки – й близько не намагався претендувати на роль героя чи великого сміливця.
Війна стала тим найсуворішим екзаменом, який провалив не один “герой на словах” і несподівано успішно склали “аматори”, серед яких і Микола. Спробую дати трішки характерисник Миколі:
доброволець з перших днів повномасштабного вторгнення, маючи законні підстави для демобілізації;
рядовий боєць на нулі-нулі, у самому пеклі на надскладному Покровському напрямку;
високо освічений інтелектуал й ерудит; інтелігент; письменник;
член команди, який, будучи мобілізованим, донатив на збори іншим і навіть у дні короткої відпустки долучався до волонтерської роботи…
«Микола Головенко, не хочу вірити, що твоє повідомлення “Привіт. Сьогодні вихід. Знову вийду на зв’язок коли повернуся.” було останнім… Глибокі співчуття дружині Олена Моцал і всій родині», – написав у фейсбуці Іван Сороколіт.
«В цьому була суть твого життя, брате. Освіта, любов і справедливість, яку тобі довелось захищати зі зброєю в руках. Не хочеться вірити….» – Тарас Лукша.
«Тернопіль втратив ще одного захисника. Микола Головенко загинув 12 листопада під час виконання бойового завдання у Донецькій області. Він мужньо боронив нашу землю до останнього подиху, показуючи приклад незламності духу українських воїнів.
Висловлюю найглибші співчуття родині, друзям та побратимам Миколи. Вічна слава і пам’ять Герою!» – повідомив також міський голова Тернополя Сергій Надал.
Свій останній спочинок Микола Головенко знайшов на Микулинецькому кладовищі у Тернополі на Пантеоні Героїв. Вічна пам’ять тобі, Воїне!