Як “уживається” перелітний пернатий у міській квартирі журналістам “Файного міста” розповіла його рятівниця.

Пані Наталя каже, птах прийшов на подвір’я її бабусі ще на початку вересня. Ходив по двору, заходив до будинку, спокійно йшов до рук та дозволяв себе гладити. Тому сім’я почала доглядлядати за лелекою. Однак через деякий час він раптово зник. Цілих три тижні бузько не з’являвся, аж поки не прийшов до вже знайомих людей по допомогу.

 

Він повернувся на наше подвір’я з підбитим крилом, втомлений, знесилений. Ми забрали його в квартиру, – розповідає пані Наталя.

Лелека вже почувається господарем у квартирі

Нова господиня птаха каже, у квартирі лелека вже почуває себе господарем. Спокійний, врівноважений, поважно гуляє кімнатами, роздивляється усе. Однак добре знає, де його годівничка, і щоразу приходить туди, коли зголодніє.

 

Він просто гуляє, де хоче. Це все – його територія. Ми лише закрили ванну та спальню. При вході, у коридорі – його місце, ми там йому поставили тарілочку. Він знає, що туди потрібно підійти, з’їсти своє м’яско, випити водички. Дуже мудрий птах, – хвалить улюбленця господарка.

Годують пернатого сирим м’ясом кролика та філе із курочки. Пані Наталя розповідає – у неї це не перший досвід. Раніше вона вже підбирала поранених тварин. Лікування бездомних котиків і собачок – це для сім’ї буденність. Але бували і цікавіші ситуації: свого часу Наталя знайшла у центрі Тернополя пораненого яструба. А ще колись вилікувала ворону.

 

Я дуже люблю птахів, тварин, усе живе, і завжди стараюсь допомогти. Вони, мабуть, мене самі знаходять. Він прийшов до моєї бабусі на подвір’я, ніби знав, до кого прийти, і що йому тут нададуть допомогу, – пояснює жінка.

За кілька днів лелека вже встиг стати справжнім улюленцем сім’ї. Донька Наталі Вікторія розповідає, була дуже здивована, коли мама принесла додому лелеку, адже до того бузьків не бачила зблизька. Але досить швидко знайшла із птахом спільну мову, звикла до нового співмешканця. На запитання “Чи залишила б бузька назавжди?” Вікторія впевнено відповідає “Так”. Імені птаху поки що не дали, пані Наталя жартома говорить нашим журналістам: “ім’я бузьку можуть придумати ваші глядачі”.

Господарі знайшли для птаха комфортніше місце

Все ж, хоч птах і почувається новим господарем у домівці тернополянки, міська квартира може бути не найкомфортнішим місцем для дикого птаха. Тим більше – що зима “на носі”, і всі інші лелеки вже полетіли у теплий край. Наталя говорить, незабаром бузька відвезуть туди, де йому буде краще – у реабілітаційний центр для диких тварин у Галичі.

 

Там йому нададуть належний догляд. У Галицькому реабілітаційному центрі є достатньо лелек, які в силу тих чи інших обставин не змогли цього року полетіти. Я думаю, що там він зміцніє, і, можливо, знайде собі пару, з якою наступного року зможе полетіти, – розповідає Наталя. – У центрі хороші умови, наближені до природніх, тому йому буде там комфортно. Коли птах одужає, його відпустять у дику природу.

Більше про те, як живе бузько у квартирі тернополян – дивіться у відео.