Назарій зростав та навчався у селі Юськівці. Він був справжнім патріотом, який не шукав виправдань, коли країна опинилася в небезпеці. Хлопець пройшов строкову службу, і всього через місяць після її завершення розпочалося повномасштабне вторгнення. Не вагаючись ні хвилини, Назарій добровольцем став до лав Збройних Сил України, щоб захистити рідну землю від окупантів.
Бойовий шлях молодого бійця пролягав через найгарячіші ділянки фронту, де точилися запеклі бої за незалежність держави. Назарій Силюк мужньо тримав оборону на Запорізькому та Донецькому напрямках, виконував бойові завдання на Курщині та Сумщині, а також у районі Оріхового. Він гідно ніс службу, будучи прикладом стійкості та відваги для побратимів.
На жаль, війна не жаліє найкращих. Серце воїна перестало битися внаслідок отриманих тяжких травм від вибуху в районі вогневої позиції. Ця втрата стала невимовним болем не лише для громади, а й для найближчих людей Героя. Назарій був люблячим чоловіком та турботливим батьком, який мріяв про щасливе майбутнє для своєї родини.
Без батьківської опіки залишився маленький синочок Давид. Трагедія стає ще болючішою від того, що 20 грудня хлопчику виповниться лише один рочок. Замість святкових обіймів тата, дитина знатиме про нього лише з розповідей та фотографій, на яких Назарій назавжди залишиться молодим Героєм.
Лановецька громада схиляє голови у глибокій скорботі перед світлою пам’яттю захисника. Висловлюємо щирі співчуття дружині, батькам, сину та всім рідним Назарія Силюка. Його подвиг в ім’я України ніколи не буде забутий. Вічна слава та спокій Герою!