"До смерті свині ми готувалися днів за 3. Тато добалакувався з масаром - так називали в селі хлопа який колов свині. Масаром був Іван Ружилів! То була гроза свиней! Він як заходив на подвір’я, то свині сідали на сраки і молилися! Коли він йшов перед Паскою по селі то шептав « Сім днів!!!» і всі свині то чули і знали, шо приходять останні часи!
Судні часи! Страшні часи! ... А для нас веселі і смачні!
Іван за життя зарізав стільки свиней, що ними можна було обкласти землю по екватору!
Баба ріхтувала баняки на м’ясо, сальник і кишки.
Мама відра на воду, кров і голову.
Сестра робила місце і стелила клійонку в «мальовані хаті», бо там буде лежати наша смачна, запашна ням-нямка свиня!
Тато заправляв бензиною паяльні лямпи і точив ножі! Дід пив 100 грам, бо так має бути!
А я всім помагав...крім діда.
Я любив помагати різати свині! Виганяєш Бейжу з хліва( чогось так називали свині після того серіалу) зачіплюєш за 2 ноги шнурки, перевертаєш її на плечі, а в руках масара блищить колюх...вострий як моя баба на язик! В писку масара димить київська «Пріма», дим коптить йому вуса і заходить в вочі! Але нічого, попаде! Між ребра... раз! І сталь легенько входить в свиню. Свиня не кричить, вона не розуміє шо сталося...тут їй давали 3 рази в день їсти, викидали з-під неї гної, підстиляли, а тут вигнали і ... і всьо. За шо? Свиня втишується... Вона приймає смерть від нас. Вона пробувала не даватися... вона думала а може не вб‘ють, просто перевернули і розтягнули шнурками ноги?... Вб’ють!
В рух йдуть паяльні лямпи, ножі, смалиш, шкрябаєш, потім смалиш на чорно! Коли свиня чорна то змочується свиня водою і маститься сіллю, сіль трошечки роз’їдає шкіру і вона стає м‘якесенька. Навіть в старої свині.
Потім ше раз шкрябаєш на біло, поливаєш теплою водою...вичищаєш ратички, і голову, хвостик, спинку і животик...і свиня лежить білюсічка, чистесенька! Парує! Пахне! Аж любо подивитися!
Потім починається найцікавіше! Голова в сторону, кров в мидницю, грудинку - понесли.
Отут - в цьому місці, масар має врізати кусок м‘яса і сала на свіжину!!! Мама понесла смажити! Просто кусками на пательню, сіль, перець і можна пальці від‘їсти.
Кишки йдуть в 40-ка літровий баняк, ребра на купку, полягвиця одна біля одної, 4 комплі - рядочком! Дивишся і тішишся. Майже рік годували і ось вона! Вся на підлозі! Парує і пахне!
Я почав колоти свині в армії...всьо те саме - колюх, шнурки на ногах, «Пріма» без фільтра в писку, ніж, лямпи, розібрав по кусках...смакота.
Коли до свині приходить смерть - до нас приходить свято..."