Інтерв’ю у Сергія Притули брав онук Степана Бандери

09 листопада 2017 р. 23:12

Вчора в Торонто мав дві дуже розвеселі зустрічі. По-перше, у мене перед концертом брав інтерв'ю Степан Бандера!

І нехай він приходиться провіднику ОУН онуком, але дідько забирай, як це звучить: у мене брав інтерв'ю Степан Бандера!!!
По-друге, на наш концерт прийшла моя Зірка і моя Любов, фрау Ірма Вітовська-Ванца! То дійсно дуже кумедно - роками не бачитись живучи у Києві, але преспокійно сходити на концерт до колєґи за тисячі кілометрів від дому, а потім повечеряти з ним, як у старі добрі часи, коли роботи було менше, а часу для дружніх посиденьок більше!
Коротше кажучи, перший візит у Канаду видається багатим на сюрпризи та несподіванки!
Тішуся! 

Також Сергій Притула поділився враженнями від Канади

Злітали з концертами у Канаду. І хлопці і я там були вперше. Не знаю, як мої соколики, але я повертався додому під великим враженням. За 4 доби проведених у Канаді я не побачив жодного випадку агресії. Ніде! Ні в магазинах, ні в пабах, ні на вулиці… всі дуже тактовні і ніхто ні на кого не кричить. Навіть в чергах, якщо здається, що хтось занадто довго її затримує.
В Торонто дух України відчувається значно більше ніж в Монреалі. Тут і наших більше, і наше телебачення, і наші ресторани. Проте, квебекська діаспора, якої на концерті було в 3-4 рази менше ніж у Торонто, реагувала так, що якби їх було стільки, кількісно, як у Торонто, то ми б концерт не закінчили – дах завалився б! Дуже рекомендую колегам по «цеху» виступати у Монреалі. Так, гонорар вони не стягують, але приймають так, що сльози на очі навертаються! Ну і місто красиве до здуру! 
Українців тут люблять і поважають. Не в останню чергу завдяки поколінням перших переселенців, які своєю працею довели, що наш люд є працьовитий, поважає закон і готовий проливати кров за нову Батьківщину (підніміть списки нагороджених канадців у Другій Світовій).
Як сказав мені один «локал» в пабі: «Поважаю українців і китайців. Ви, хлопці, готові працювати тяжко. Не цураєтесь роботи». Казав він це у порівнянні з деякими іншими націями, які масово емігрували в Канаду в останнє десятиліття, проте, не дуже напрягаються, а відсиджуються на соціальній допомозі. Коротше кажучи, нові хвилі українських емігрантів не зіпсували враження про старожилів!
Загалом, країна дуже сподобалась. Рівень життя, соціальні гарантії, чистота, толерантність і, головне, ТОТАЛЬНЕ ВІДЧУТТЯ БЕЗПЕКИ навіть вночі у незнайомих районах, де на кожному кроці пахне канабіасом (до речі, тотально)!
Я на концертах зустрів багато знайомих. В Торонто підійшла після виступу дівчина, з якою ми 15 років тому дуріли в Тернополі по повній програмі. В Монреаль з Отави підтягнувся посол України в Канаді Андрій Шевченко, з яким ми подружились в часи, коли він поміняв петличку мікрофона на 5-му каналі на депутатський значок на піджаку. Зараз Посол. І старається. І Канада завдяки старанням мільйонів українців і його старанням, була, є і буде нашим сильним союзником на міжнародній арені!
Торонто і Монреаль ми вже спробували на смак. На черзі Захід Канади: Саскачеван, Альберта, Манітоба, Британська Колумбіа! 
Робоча віза у «вар*ятів» відкрита на 10 років. А це означає, що ми у вас збираємось стати частими гостями! 
Дякуємо за гостинність і до зустрічі, Канадо!!!

Читайте також