"Ось і зараз, завдяки моєму допису з фото Віталія Суна (ф.1) і коментарю Лєни Чернякової-Глушок виявилось, що територія нинішнього тернопільського парку Т.Г. Шевченка належала баронесі Людвізі фон Шауер, пізніше просто пані Шаверовій. На цьому місті були городи, де на торфових землях вирощувались на продаж овочі, зокрема: буряк, морква, капуста… Бізнес пані баронеси був зупинений, як і всі приватні ініціативи, у 1939 р., як часто писали журналісти, з возз’єднанням Західно-Українських земель в єдиній українській родині. Баронеса стала просто пані Шаверова. У бідності і хворобах вона доживала своє життя у кімнаті свого ж будинку й зараз розташованому на дитячому майданчику парку. На ф.1 цю споруду видно у правій частині знимку.
Земля довго лишалася в запущеному стані (ф.2, ф.3), аж поки вже після другої світової війни сюди було звезене будівельне сміття з безлічі зруйнованих будинків нещівно звільненого від фашистів Тарнополя і розбитий парк, яким ми зараз пишаємось.
Парк став улюбленим місцем прогулянок і відпочинку тернополян, проведенням ряду цікавих, масових заходів і цінною родзинкою міста. Безліч світлин, зроблених фотографами професіоналами і аматорами, підтверджують це. Серед маси світлин рідкісними в силу обставин стали фото з повітря. Тяжко було, щоб у людей співпали можливості: піднятись у повітря, та ще й з фотоапаратом, та ще й пролітати над парком, та ще й вміти фотографувати, знати процес обробки, зробити вдалу світлину і зберегти її до нашого часу.
Ось такою світлиною, на мій погляд, першою і чи не єдиною на наш час давньою (десь початок 1960-х років), тому й унікальною є фото з збірки Володимир Яблонський (ф.3), що дає можливість уявити, яким був наш парк у ті часи. Він тільки що став виглядати парком - дерева щойно попідростали. Міський пляж ще знаходиться під самим Старим Замком, видно, ресторан Чайка, назву якого перенесли на затоку Ставу і на острів на ній. Пізніше, коли була збудована «Хвиля» (тепер «Максим»), острів назвали Островом Кохання, бо при відсутності підвипивших громадян його вечорами «окуповували» закохані. Немало тернопільських сімей починалось звідціля! Другого острова тоді ще не було. Його спочатку назвали Островом Сидоренка і Короленка, які булі ініціаторами його створення, за що й несправедливо поплатились неприємностями звільненням з роботи. Через це і в противагу першому Острову, другий був названий Островом Розлуки. На Ставі працює перший, маленький земснаряд, за допомогою якого намагались почистити і поглибити Став Пізніше, щоб це зробити, довелося підвезти ще набагато потужніший.
Пізніше світлин Парку Шевченка з пташиного польоту було вже багато - з літаків, гелікоптерів, повітряних куль і дронів (ф.4, ф.5 - автори мены не выдомі). З’явились і відеофільми, зняті з повітряної кулі і дронів. Вони, звичайно, цікаві, якісніші, кольорові, але що не кажіть, а фото ф.3 є унікальним, бо у старі часи ніхто і ніколи тим більше з фотоапаратом не повернеться…."