Проводжали Героя всім селом… Хтось ледве стримував сльози, хтось плакав, хтось тяжко зітхав, схиливши голову, бо втратили ще одного українського сина, хороброго та мужнього воїна.

Плакало небо у цей день, оповитий туманом, пронизаний гострим болем та пекучими слізьми, змішаний з тугою та сумом.

Віддати останню шану бійцеві прийшли рідні, друзі, представники влади, односельчани, мешканці навколишніх населених пунктів.

Відспівали Віталія Дзюня у місцевій церкві Покрови Пресвятої Богородиці та поховали на сільському кладовищі.

На честь Героя звучав Гімн України і військовий трикратний салют, який гучно пронизував небо.

У Віталія Дзюня залишилися батьки та рідна сестра. Він був добрим та щирим хлопцем, для якого найвищими цінностями були свобода та справедливість.

Ми маємо завжди пам’ятати, якою дорогою ціною нам дістається кожна хвилина мирного життя. Вічна та світла пам’ять українському захисникові! Герої не вмирають!

Джерело: ПЕРШИЙ онлайн