Якщо раніше до вітчизняного фільму у глядачів виникало безліч питань і претензій, то в 2017 на екранах з’явилось одразу кілька стрічок, на які аудиторія відреагувала зі жвавим інтересом. 

Мабуть, лідером у кількості хороших відгуків стало пригодницьке фентезі «Сторожова застава», зняте Юрієм Ковальовим за мотивами однойменної книги Володимира Рутківського. Фільм розповідає про школяра Вітька, який під час сонячного затемнення потрапляє на тисячу років назад, у часи Київської Русі, і разом із легендарними українськими богатирями бореться проти половців та величезного кам’яного монстра. Більшість глядачів відзначили красиву картинку, гумор, атмосферність стрічки, чудовий музичний супровід, а фільм порадили переглядати всією сім’єю. 

Режисер Заза Буадзе створив історичний бойовик «Червоний», однойменну екранізацію роману Андрія Кокотюхи. У фільмі йдеться про події 1947 року і про те, як доля зводить двох абсолютно різних людей – воїна УПА та радянського льотчика – у стінах ГУЛАГу. Згодом один із них піднімає повстання. Думки щодо цієї стрічки розділилися: одні назвали її банальною та слабкою, інші ж стверджують, що фільм дає хорошу їжу для роздумів, проте сподобається лише тим, хто не боїться «складної» історії. Одне можна сказати точно: у наш час стрічка, котра стосується періоду СРСР, байдужим не залишить нікого. 

Фільм Валентина Шпакова та Владислава Клімчука «Інфоголік», який показав, що в Україні можуть знімати не тільки історичні фільми, але й легкі комедії, був загалом добре сприйнятий аудиторією. Сюжет крутиться довкола Івана – молодого менеджера, який так багато часу витрачає на перегляд новин, що вони, зрештою, починають впливати на його життя. Глядачі відзначили добрий сюжет, смішні жарти, доречний музичний супровід та актуальну тематику.
Догодив українському глядачеві і Володимир Лерт, який зняв трагікомедію «Мир вашому дому!» за п’єсою Григорія Горіна «Поминальна молитва». Це фільм про молочника Тев’є, який намагається знайти заможних чоловіків для своїх п’яти дочок. Про стрічку кажуть, що вона перевершила сподівання, здивувала як режисурою, так і грою акторів. «Мир вашому дому!» називають фільмом про людяність і любов і додають, що він такий, якою і повинна бути трагікомедія: трохи веселощів, трохи смутку та приємний післясмак. 

Це, звісно, не всі фільми, які українці мали змогу переглянути упродовж 2017 року. Вийшли на екрани драми «Стрімголов» і «Правило бою», комедії «DZIDZIO контрабас» та «Ізі», кримінальний трилер «Межа». Обрати справді є з чого. 

За що ж критикують вітчизняний кінематограф? Найбільше – за російськомовність. Майже всі фільми, що вийшли в прокат у 2017, зняті або російською, або двома мовами. Більше того: глядачі помітили, що часто українці зображуються наче слабшими, дурнішими за своїх російськомовних партнерів по кадру. Зрозуміло, що частина українців відмовляється підтримувати такі кінокартини, не переглядає їх принципово. Крім того, відзначають певну повторюваність тем, неповний відхід від традицій радянського кінематографу, а в багатьох випадках – незадовільну гру акторів. 

Усі ці претензії не можна назвати безпідставними. Проте вже зараз ми можемо позбавитися тільки від однієї проблеми: забрати з українських фільмів російську мову. Вирішення решти – справа часу. А тим, хто прагне, щоб українське кіно за такий малий відтинок часу підстрибнуло до голлівудських стандартів, хочеться показати слова одного із користувачів сайту «Кіно-театр»: «Ми не звикли своє любити. Вчіться. Пора вже». 

Автор: Ірина Махтура (спеціально для порталу 1540.com.ua)