Ми не раз писали про нього на сторінках нашої газети й мали нагоду спілкуватися з ним особисто. У його словах завжди поєднувалися спокій, гідність і проста людська відкритість.
У розмовах він розповідав, як разом із побратимами виготовляв для дронів боєкомплекти, жартома називаючи це «начинкою». Показував фото, де у руках тримав невеликі коробочки — ті самі, які згодом ставали «подарунками» для ворога. Це була робота, що вимагала точності, витримки й холодної голови, але Володимир ніколи не підкреслював власної ролі — говорив про команду і про те, що «кожен робить своє».
Він мав спортивне минуле — був чемпіоном Європи з легкої атлетики, багаторазовим чемпіоном України. Але на фронті ці титули не давали привілеїв, окрім одного: сили характеру, яка проявлялася в кожному його рішенні.
24 серпня, у День Незалежності України, Володимир загинув під час виконання бойового завдання внаслідок атаки дрона-камікадзе.
Тепер його дружина, Альбіна Начичко, просить підтримати петицію про визнання Володимира Начичка Героєм України.
Петиція доступна за посиланням