Ця дорога додому стала останньою для воїна, який віддав своє життя, захищаючи наш спокій та незалежність держави. На всьому шляху прямування кортежу люди утворювали живі коридори пам’яті. Схилені голови, запалені лампадки та синьо-жовті стяги, оповиті чорними стрічками, свідчили про безмежну вдячність земляків своєму Герою.
Олександр був одним із тих, хто не шукав виправдань, а став на захист рідної землі. Його мужність і жертовність стали частиною нашої спільної незламності. Тепер він повертається у рідну Скалу-Подільську, щоб знайти там вічний спокій.
Подвиг Олександра Навозняка назавжди залишиться в пам’яті односельчан та всієї України як символ вірності присязі та любові до Батьківщини. Нехай Бог дарує воїну Царство Небесне, а рідним — сили витримати це випробування.
Вічна пам’ять і слава Герою!