Віктор Гурняк був видатним фотокореспондентом. Застосування своєму таланту він знайшов і з початком російського вторгнення на Донбас. Нажаль, третього вересня 2014 року, Віктор покинув цей світ.
Купуючи квиток до Львова на Тернопільському вокзалі та показавши посвідчення матері Героя, пані Марія за звичкою подякувала касирці, і вже збиралася йти, коли раптом почула:
«Ні, дорога мамо, це я хочу вам подякувати за сина. Бережіть себе».
За словами пані Марії, касирка вимовляла ці слова зі сльозами на очах і рукою на серці. Цей жест розчулив її.
«Я дякую касиру, пані Наталії Тимофіївні Кметко, за її чуйність і повагу, вдячність до сина-Героя, передаючи так свою любов і повагу до його мами. І я вам кажу, дорога пані Наталіє, бережіть себе і хай ваше добро завжди до вас повертається. Я не можу передати вам, друзі, своїх почуттів… Неочікувано… І це слова вдячності, але як вони надихають і додають сил і віри, що завжди всюди є багато добрих і щирих людей. І тому вірте, що Бог нас усіх любить і завжди плаче з нами, коли нам роблять боляче… І завжди, коли сумуємо, засвітить світло тих людей, які поруч усміхнуться й обіймуть нас усіх своєю любов’ю. Хочу, щоб про добрих людей знали. Слава Богу за все! Вдячність нашим ЗСУ!» — написала Марія Гурняк на особистій сторінці.
Якщо людське слово може втішити, зігріти, долюбити, то мовчати ні в якому разі не можна. З такими людьми, які пам’ятають, шанують і не соромляться висловити подяку Героям, українська нація обов’язково вистоїть та переможе!
«З такими людьми маємо перемогти! Це надихає і окриляє!» — прокоментував цю історію військовий, Богдан Брич.