Територія схожа на сміттєзвалище 

Журналісти «20 хвилин» вирішили приїхали до табору, де вона проживала разом з п’ятьма дітьми. Направду, не так легко було знайти це місце. Кладовище, пошта, супермаркет, дорога та пустир і жодного натяку на імпровізоване поселення. Працівники сусіднього супермаркету на запитання журналістів відповідають неохоче. Мовляв, раніше ходили діти тут, просили гроші та їжу, а зараз вже нікого. 

Обходимо кілька метрів пустки у пошуках бодай якоїсь зачіпки. Випадково натрапляємо на протоптану стежку, а далі помічаємо поодиноко розкидані бляшанки, плівку та поліетиленові пакети. Саме вони приводять нас на місце поселення. На перший погляд, це — звичайна посадка, яку перетворили на сміттєзвалище. Вхід частково вимостили мішками з піском, облаштувати ґрунтові сходи. 

Майже всю територію захарастили порожніми пляшками, склом, пластиком, поліетиленом. Подекуди помічаємо ганчір’я, залишки їжі та посуд. Про те, що саме у цій посадці жили діти, свідчать купи м’яких іграшок, візочки, одяг та взуття. Все старе або зламане. 

Частково територію вимостили цупким картоном та килимами, які вже під чималим шаром багнюки. 

Кухня, їдальня і спальня в одному місці

Кілька метрів проходимо вглиб і ось вони — халабуди, в одній із них, ймовірно, і проживала мати разом з п’ятьма неповнолітніми дітьми, віком від чотирьох до дев’яти років. Імпровізовані хатки зробили з гілок та аграрної плівки, старих вікон та дверей. Всередині розвішали простирадла, килими, ковдри. 

На вході помічаємо буржуйки, змайстровані зі старих великих каструль. Ймовірно, використовували для приготування їжі та обігріву приміщення, адже димарі вивели на вулицю. Поруч з буржуйками є старі шафи, на яких залишили купу посуду: чашки, відра, миски, тарілки та ножі. 

У кожній халабуді облаштували місця для спання. Зробили їх зі старих диванів, матраців, ковдр та подушок.