Про це Суспільному розповіла дружина бійця Анна Нетикс-Тремба.

За її словами, Богдан пішов на війну у перших дні повномасштабного вторгнення.Служив у розвідці. 

Дружина воїна розповіла, що під час виконання бойового завдання на запорізькому напрямку отримав важкі поранення. З того часу минуло дев'ять місяців.

"Пройшли ми дуже нелегкий шлях. В процесі одужання, в процесі стабілізації. В кожному госпіталі нам не давали жодної надії. Дві ділянки мозку поранені, прошиті просто по діагоналі справа-наліво, зліва-направо, тобто поранення надскладне. Поранення, як кажуть лікарі, просто не сумісне з життям. Люди з таким не виживають. Але Богдан показав інше. Богдан бореться. 9 місяців ми боремся за життя, ми молодці", — сказала Анна.

Богдан Тремба з дружиною Анною. Суспільне Тернопіль

Жінка зазначила, що Богдан вижив завдяки побратимам, які витягнули його з поля бою. Нещодавно вони провідали його у лікарні.

Побратими провідують Богдана Трембу. Суспільне Тернопіль

Анна завжди поруч із чоловіком, читає йому книжки та новини:

"Мені допоміг друг, в якого були проблеми з мозком, у нього була важка хвороба. Хлопець відновився, живе повноцінним життям. Він мені порадив прочитати книжку "Самовідновлення мозку". Час від часу я сідаю, я читаю Богданові. Навіть якщо в людини є мінімальний шанс на боротьбу, якщо це один шанс на мільйон, то його обов’язково треба використати. За це треба боротися, за це треба чіплятися".

Богдан Тремба та його дружина на прогулянці на території лікарні. Суспільне Тернопіль

Дружина військового розповіла, що на її слова він реагує.

"Коли от я йому читаю про війну, про те, що там загинули дорослі і діти, в нього починають текти сльози. Тобто реакція відбувається. Коли він бачить дитину, він теж починає плакати. Коли я читаю щось веселе, він просто роздивляється мене. Посмішки у нього я ще не бачила, але в найближчому майбутньому, надіюся, він мені посміхнеться. Він от ніби відповідає. Я до нього звертаюся, щось йому говорю, і він ніби хоче мені відповісти. Сказати не може через трахеостомічну трубку, але я розумію що він мене розуміє. Він мене чує, він на мене реагує", — сказала жінка.

Богдан завжди тримає поруч подушку, на якій фото їхньої сім’ї. Ця світлина була з ним на війні, з нею він не розлучається і в лікарні.

"Колись, на день народження, ми зробили Богдану подарунок — подушечку з принтом. Це його улюблена подушка. Вона навіть на фронті побувала з ним. І хлопці передали її з фронту мені назад, коли сталося поранення. Ми її привезли Богданові і він її постійно обіймає, притискає до себе. Це дає йому змогу відчувати, що ми завжди поруч. Це наша сімейна реліквія", — сказала Анна.

Богдан Тремба та його донечка. Суспільне Тернопіль

Попереду у Богдана тривала і дороговартісна реабілітація в одному з приватних медзакладів. Після поранення чоловіка, Анна не працює, тому самостійно впоратися з витратами не зможуть:

"Дуже сподіваюся, що знайдеться організація чи благодійний фонд, який допоможе фінансувати реабілітацію Богдана. Щиро вдячна тернопільським лікарям, медсестрам, всьому персоналу, санітаркам психоневрологічного диспансеру. Це неймовірні люди з великою душею, які допомогли Богдану стабілізуватися. Допомогли мені морально, не падати духом. Це реабілітологи, які максимально докладають зусиль, щоб його підняти. Ми вже дійшли до того, що він вже 12 хвилин стояв у вертикалізаторі й самостійно тримав усі показники. Це дуже круто".

Богдан Тремба у вертикалізаторі. Анна Нетикс-Тремба

Донька захисника Лейла Тремба розповіла, що найбільше хоче, аби батько був здоровий і повернувся додому.

"Я з ним буду гуляти, помагати йому говорити, його вчити писати, читати. Я його просто дуже сильно люблю, бо він мій татко, він мій герой", — розповіла донечка військового.

Богдан Тремба з дочкою до поранення. Анна Нетикс-Тремба