Це свято символізує єдність українських земель і нагадує про вагому історичну подію – проголошення Акта Злуки між Українською Народною Республікою (УНР) та Західноукраїнською Народною Республікою (ЗУНР).
У 2025 році цей день відзначатиметься в умовах, що зберігають певні обмеження через безпекову ситуацію в країні, однак українці вкотре виявлять своє прагнення до єднання, пише Главком
День Соборності. Історія свята
22 січня 1918 року четвертим Універсалом Центральною Радою було проголошено, що Україна стала незалежною державою. А наприкінці року, після падіння Австро-Угорської імперії та успішного Листопадового зриву, коли українські війська витіснили поляків із Східної Галичини, 9 листопада 1918 Українська Національна Рада затвердила Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР).
Розмови про обʼєднання двох частин однієї країни розпочалися ще у жовтні 1918 року, і 22 січня 1919 року було підписано Акт злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).
Тобто за документом ці дві частини об'єднувалися в одну, щоб створити єдину державу. Назвали його просто «Акт Злуки». Понад 100 років назад дві українські республіки – УНР та ЗУНР стали однією державою.
Що згадували очевидці
Події 22 січня 1919 року у Києві на власні очі бачили тисячі українців. Їхні спогади у невеличкій статті зібрав професор Левко Лукасевич. Ось яким запам’ятався перший День Соборності киянам.
«Стоїть морозний день, дерева покриті інеєм. З самого ранку місто набуло урочистого вигляду. Будинки прикрашено національними прапорами й транспарантами. На балконах вивішено килими й полотна з яскравими українськими малюнками. З-поміж них вирізняється дім, у котрім розміщена центральна контора телеграфу та будинок київського губерніального земства. На балконах цих будинків стоять портрети й погруддя Шевченка, прибрані національними стрічками й прапорами.
Тріумфальну арку при вході з Володимирської вулиці на Софійську площу, було прикрашено зверху і з боків старовинними гербами України й Галичини. По всій площі було прибито до стовпів різні герби українських губерній та плакати. Із численних присутніх делегацій першими прийшли працівники залізниць із великим національним прапором, на якому було написано: «Слава українським Героям!».
Опісля почали приходити делегації від окремих міністерств та інших установ, хресні ходи з усіх київських церков. О 12 годині проти Софійського собору стають в колони члени Трудового Конгресу на чолі з тимчасовою колегією, делегація від Галичини й Буковини, старшини українських галицьких полків, що перебувають у Києві і члени Національного Українського Союзу.
Військовий оркестр грає національний гімн. Наступає найурочистіший момент свята.
Ставши обличчям до членів Директорії державний секретар, др. Л. Цегельський оповіщає таку грамоту Української Національної Ради про обʼєднання Західної Української Республіки з Великою Східною Україною:
«Українська Національна Рада, виконуючи право самоозначення Українського Народу, проголошує торжественно зʼєднання з нинішнім днем ЗУНР з УНР в одну одноцільну, суверенну Народню Республіку».
За часів радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. Зі встановленням радянської влади всі українські свята були витіснені з суспільного дискурсу. Пам’ять про об’єднання УНР і ЗУНР зберігали мешканці заходу України й українська політична еміграція в країнах Західної Європи йі США. 22 січня там урочисто відзначали свято незалежності та соборності Української держави.
Коли встановили День Соборності України
На державному рівні це свято запровадили у 1999 році. Тодішній Президент України Леонід Кучма видав відповідний Указ.
Однак 30 грудня 2011 року Віктор Янукович скасував День Соборності України, змінивши його назву на День Соборності та Свободи України. Втім, вже у листопаді 2014 року п'ятий президент України Петро Порошенко повернув День Соборності України.
Традиції й символи Дня Соборності
Головна традиція в День Соборності – це живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об’єднання українських земель і державну єдність.
Історія цієї традиції починається в 1990 році – тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного.
«Живий ланцюг» на День Соборності України
фото Хмельницької ОВА
Яку пісню вважають символом соборності України
Одним із культурних символів є пісня «За Україну», яка стала виразником ідеї соборності. Пісня за віршами українського поета Миколи Вороного, що були опубліковані на початку 1917 року. Пісня швидко поширилася серед січових стрільців, вже наприкінці року її співало українське військо не лише на Галичині, а й по всій Україні.
Цьогоріч, як і раніше, святкування відбуватимуться з урахуванням безпекових обмежень. Влада закликає українців брати участь у заходах відповідально, зокрема дистанційно долучатися до онлайн-стрімів урочистостей.