“Був серцем підрозділу”: у Тернополі в останню дорогу провели воїна Віктора Пасічника

17 вересня 2024 р. 20:01

У Тернополі попрощалися з 31-річним бійцем Віктором Пасічником. Військовий родом із села Саранчуки. Вперше чоловік пішов на війну у 2014 році. Тоді був парамедиком добровольчої організації “Госпітальєри”. Після АТО працював за кордоном, а коли почалася повномасштабна війна, знову повернувся на фронт. Захищав Україну в складі 67-ї окремої механізованої бригади.

Про це Суспільному повідомив командир роти вогневої підтримки 67-ї ОМБР Назар Сарабун.

9 вересня 2024 року Віктор загинув. Його життя обірвалося на Донеччині.

Вчора, 15 вересня, жителі міста Тернопіль зустріли бійця “На щиті”. Сьогодні, 16 вересня, з “Ведмедем” попрощалися в “Домі печалі”. Сюди прийшли рідні, друзі, побратими, однокласники, одногрупники та односельці чоловіка. Священники відправили панахиду. Побратими віддали Віктору останню шану.

Мати і сестра в Домі печалі
Рідні, друзі, побратими, однокласники, одногрупники
Священники відправили панахиду
Прощання із воїном
Побратими прощаються із воїном
Побратими віддали Віктору останню шану
Сестра та мати бійця
Мати і сестра в Домі печалі
Прощання із Віктором Пасічником у Домі печалі

“Це була душевна людина, він міг вирвати із себе душу й просто віддати. Головне, щоб той, хто поруч, був щасливим. І йому було легше, коли люди збоку були веселі. У боях на ту людину можна було покластися. Ти знаєш, що де б ти не був, як би тобі важко не було, він ніколи тебе не залишить”, — розповів побратим “Гром”.

Побратим “Гром”. 
 

Попрощатися з бійцем прийшов капелан-доброволець Ярослав Яготін.

“З Віктором ми познайомилися у 2023 році в Лимані. Ми приїжджали до хлопців і коли виходив “Ведмідь”, то я розумів, що атмосфера на цілий вечір вдалася. В ньому було дуже багато життя. В мене було таке відчуття, що в дитинстві він впав у “Редбул”, як ті Астерікс і Обелікс, в яких була суперсила, бо в ньому було стільки енергії, стільки радості”.

Ярослав Яготін. Суспільне Тернопіль
 

Від “Дому печалі” похоронна процесія вирушила на Микулинецьке кладовище.

Похоронна процесія
Портрет Віктора Пасічника
Похоронна процесія вирушила на Микулинецьке кладовище
Прощання із воїном
Прощання із Віктором Пасічником
Люди виходили із автівок, щоб відати шану бійцю
Похоронна процесія
Портрет Віктора Пасічника

Віктор Пасічник родом із Саранчуківської громади. Навчався в Тернопільському технічному університеті на інженера-механіка. У 2014 році, коли був студентом, пішов на війну добровольцем. Долучився до “Госпітальєрів”, де був парамедиком. В АТО воював до 2016 року, а потім поїхав працювати за кордон. Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, чоловік знову взяв зброю до рук і став на захист держави. Воював у лавах 67-ї окремої механізованої бригади.

Побратими
Похоронна процесія
Прощання із воїном
Прощання на Микулинецькому кладовищі
Похорон Віктора Пасічника
Рідні, друзі, побратими
Похорон бійця
Побратими
Похоронна процесія

“Ми зібралися тут, щоб віддати шану справжньому патріоту України, мужньому та рішучому воїну, командиру відділення 2-го кулеметного взводу роти вогневої підтримки 2-го стрілецького батальйону військової частини А4123, молодшому сержанту Пасічнику Віктору Степановичу”, — сказав офіцер обласного територіального центру комплектування Федір Приступа.

Офіцер обласного територіального центру комплектування Федір Приступа. Суспільне Тернопіль
 

Матері загиблого бійця вручили грамоту пошани та скорботи від головнокомандувача Збройних сил України та передали прапор.

Матері вручили грамоту пошани та скорботи. Суспільне Тернопіль

Матері передали прапор. Суспільне Тернопіль

На кладовищі побратими та рідні поділилися спогадами про Віктора. Про бійця розповів його командир Назар Сарабун:

“Ми всі знали Віктора як осередок добра, як людину, яка робила неймовірні речі. Він був прикладом відваги, був серцем нашого підрозділу, без якого більше не зможемо нормально дихати”.
 

джерело 

Читайте також