Без тата залишився 8-річний Сергійко, попрощатись із сином довелося батькам Героя Олені та Теодозію, пише «Файне місто» із посиланням на Великоберезовицьку селищну раду.

1 серпня Ігорю виповнилось усього 37 років. Він був родом із села Буцнів, однак протягом останнього часу жив у Тернополі. Коли почалась повномасштабна війна, Ігор, не чекаючи на повістку, одразу пішов у військкомат. У перші ж дні він приєднався до лав 105 бригади. Був водієм зенітно кулеметного відділення, зенітно ракетно-артилерійського взводу, роти вогневої підтримки військової частини А7170.

Односельчани та знайомі згадують Героя із теплом. Кажуть, він був добрим та щирим:

 

Окупанти забрали життя одного з найкращих Синів України, справжнього патріота, люблячого сина, батька, чудового футболіста, щирого та привітного чоловіка! Він обожнював спорт, виступав за футбольну команду рідного Буцнева «Мрія», а згодом за «Поділля» та «ЛАН», – йдеться у дописі Великоберезовицької селищної ради.

Рідні та близькі чекали повернення Ігоря додому, однак, на жаль, їм довелось зустріти лише труну, накриту синьо-жовтим стягом. У перші дні вересня із Героєм попрощався рідний Буцнів та жителі усієї Тернопільщини.

Вічна та світла пам’ять захиснику України!