20 років житель Тернопільщини щодня заводить годинник на міській ратуші

18 жовтня 2020 р. 22:43

Щоранку чоловік приїжджає із Заводського в Чортків. Прямує до міської ратуші, долає 22 сходинки, аби завести годинник із чотирма циферблатами.

Щодня треба заводити й змащувати. Тут приблизно 80 точок для змащування”, – каже Побуринний.

 
  • ГОЛОВНА
  • НОВИНИ
  • 20 РОКІВ ЖИТЕЛЬ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ ЩОДНЯ ЗАВОДИТЬ ГОДИННИК НА МІСЬКІЙ РАТУШІ

ТЕМИ ТИЖНЯ

Тернопіль та Івано-Франківськ почали оскаржувати карантинні рішення у суді: що вирішить феміда?

 8 Жовтня 2020. 8:10

Без паніки: скільки ж насправді тернополян госпіталізовано з небезпечною недугою?

 10 Вересня 2020. 12:10

Учасник змагань UFL-2020 Ілля Ігнатович: «Нам дуже поталанило, що компанія «Опілля» підтримує риболовний спорт»

 8 Вересня 2020. 11:52

Ні місто, ні бізнес, ні тернопільські сім’ї не можуть дозволити собі не працювати та залишитися без грошей на життя

 8 Вересня 2020. 8:10

“Гарячий понеділок”: як від сьогодні житиме Тернопіль?

 7 Вересня 2020. 9:10

20 років житель Тернопільщини щодня заводить годинник на міській ратуші

 18 Жовтня 2020. 20:40
Джерело: Тернопіль НАЖИВО!

Щоранку чоловік приїжджає із Заводського в Чортків. Прямує до міської ратуші, долає 22 сходинки, аби завести годинник із чотирма циферблатами.

 

“Щодня треба заводити й змащувати. Тут приблизно 80 точок для змащування”, – каже Побуринний.

Старовинному хронометру, який виготовили в місті Берн, що у Швейцарії, понад сто років. Його виготовили за проектом інженера Франкеля Готтен-Шафтена.

Ратушу побудували у 1905-1908 роках з ініціативи бургомістра Чорткова Людвіга Носа. Саме він і замовив цей годинник за кордоном.

За опіку над годинником із бюджету міста щомісяця Романові Побуринному платять 1195 грн. Хоча для нього – це більше хобі та продовження родинної справи. Роботу він успадкував від батька.

“До 93-го тут мій батько працював і обслуговував цей годинник. Батько помер і воно мені так і перейшло. У мого батька є три учні, а в мене жодного. Зараз професія вимираюча”.

Давні коліщата й нині точно рахують час. Щоправда, деякі деталі довелося замінити: їх виготовляли у Вінниці й Чорткові.

Романові – 71 рік, він був ліквідатором на ЧАЕС, тому вже давно на пенсії. Каже, що старіє з годинником й сама ратуша: “Руйнується дуже сильно. Машини от їздять, якась тяжка машина – чути, що вібрація”.

Годинникар сподівається, що старовинний хронометр ще довго вистукуватиме час, задаючи ритм сучасному місту.

Джерело

Читайте також