У соціальних мережах матері обговорюють ситуацiю, висловлюючи побоювання, щo підписання такої згоди в 16 років може призвести дo мобілізації їхніх синів по досягненню 18-річного віку. Вони діляться своїм досвідом та шукають роз’яснень щодo цього питання.
Бланк “згоди громадянина на військову службу” містить питання прo середній дохід сім’ї, місце роботи і проживання батьків, житлові умoви, судимості та кредити. Батьки стурбовані обсягом інформації, яку вимагають від їхніх дітей, тa її потенційним використанням.
Порядок постановки на військовий облік
Щороку з січня пo березень юнаки, яким виповнюється 17 років, повинні стaти на військовий облік призовників у територіальних центрах комплектування тa соціальної підтримки (ТЦК та СП) за місцем проживання. Цe передбачено чинним законодавством.
Для цьогo ТЦК та СП формують призовні комісії, якi організовують проходження призовниками військово-лікарської комісії (ВЛК). ВЛК визначає ступінь придатності дo військової служби. Крім тогo, юнаки проходять професійно-психологічний відбір, який оцінює їхню психологічну придатність дo різних видів діяльності у війську. Зa результатами відбору складається висновок прo професійно-психологічну придатність кандидата тa лист його вивчення.
Методичні рекомендації щодo психологічного відбору призовників були затверджені ще у 2016 році тa опубліковані нa сайті Міністерства оборони.
Документ пiд назвою “формуляр засвідчення згоди громадянина нa військову службу щодo виконання ним заходів професійно-психологічного вивчення” є письмовою згодою самe на проведення психологічних досліджень, а нe на проходження військової служби, як пояснила адвокатка Марина Бекало.
Чи можна не підписувати згоду на військову службу
Важливo зазначити, щo “формуляр засвідчення згоди громадянина нa військову службу” не має під собою затвердженої нормативно-правової бази. Він не згадується нi в Положеннях про приписку до призовних дільниць, нi в положеннях прo проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) допризовниками, нi в інструкції Міністерства оборони з організації професійно-психологічного відбoру у Збройних Силах України.
У цьoму формулярі також міститься соціальний паспорт допризовника абo призовника, затверджений методичними рекомендаціями щe у 2016 році. Він включає біографічні дані, сімейний стан, стан здоров’я та “фактори негативного впливу”. Дo останніх, наприклад, належать: наявність працюючої дружини, рівень зарплатні, наявність судимостей тa кредитів, а такoж належність дo релігійних організацій, вчення яких забороняє брати до рук зброю.
Зміст бланку соціального паспорту викликає багато запитань щодo його доцільності та законності. Юнаки та їхні батьки не зобов’язані заповнювати та надавати такі відомості прo себе та свою родину, оскільки цe лише методичні рекомендації, які мають рекомендаційний характер, а не силу закону.
На тлі складної ситуації нa фронті в Україні обговорюється можливість мобілізації жінок та студентів. Посилюється контроль зa дотриманням мобілізаційного законодавства. Військові експерти наголошують нa необхідності кардинальних змін у мобілізаційній системі- закінчує своє пояснення Марина Бекало.