Земля (1930)

Режисер: Олександр Довженко

Один із знакових фільмів української історії кінематографу. Будучи чорно-білою та німою, стрічка до тонкощів пронизана своєю ідеєю: праця на землі – основа всього, і людина в ній – корінь цієї основи. Картина – своєрідний опис трудолюбивої нації хліборобів, який за своїм характером подібний до української поезії. Роботу Олександра Довженка спіткав той же сценарій, що й більшість українських фільмів радянського періоду – спершу критичні зауваження з приводу відсутності хвалебних од класовій боротьбі.

Через 9 днів після виходу на екрани Києва стрічку заборонили в Україні. Геніальний (без замаху пафос) твір Довженка повертається до Радянського Союзу аж у 1958.

Цікавий факт: Стрічку «Земля» на Всесвітній виставці в Брюсселі визнали однією з кращих 12 за всю історію світового кінематографу. Це й послужило поверненню її на Батьківщину.

 

 

За двома зайцями (1961)

Режисер: Віктор Іванов

Ця українська комедія завдячує ідеєю та сюжетом Михайлу Старицькому, автору п’єси, за мотивами якої, власне, й знята стрічка. Меркантильний головний герой, бажаючи вигідно одружитися, заводить стосунки одразу з двома жінками. Проте, як виявляється згодом, дон-жуан із нього такий собі, тому в жодному з романів успіху він не зазнає.

Кінокартина вирізняється колоритом, що яскраво зображує побут та повсякденну рутину героїв, і разом із тим демонструє їх недалекість та простоволосість. Образною ознакою комедії є використання крилатих цитат, що по сьогодні входять до звичайного мовного вжитку українців.

Цікавий факт: Фільм «За двома зайцями» був знятий українською мовою і лише потім дубльований на російську. В оригінальній озвучці він вийшов аж у 2013-му після того, як запис знайшли в Маріупольському фільмофонді.

Тіні забутих предків (1961)

Режисер: Сергій Параджанов

Стрічка, знята за мотивами повісті Михайла Коцюбинського, у цьому місяці відсвяткувала своє 50-річчя. Вона – без сумніву, один із кращих українських іміджевих фільмів. Сюжету картини приписують виняткову схожість із «Ромео та Джульєтта» Шекспіра: двоє закоханих із ворогуючих родів, які болісно втрачають одне одного. Проте, на відміну від твору класика, українська історія має багато деталей, притаманних лише нашому народу.

Особливий колорит стрічки створює присутність національного гуцульського вбрання, коломийок, страв, а також міфічних істот.

Цікавий факт: Стрічка «Тіні забутих предків» знімалася в селі Криворівня, де Коцюбинський написав однойменну повість.

 

 

Незабутнє (Україна в огні) (1967)

Режисер: Юлія Солнцева

Олександр Довженко написав кіноповість «Україна в огні». І вже за цим сценарієм його дружина, Юлія Солнцева зняла чудову картину. У буремні часи для України така стрічка в межах Радянського Союзу – невимовний ризик.

Головними героями твору є сім’я Лавріна Запорожця, яка потерпає, ковтаючи усі жахи Великої вітчизняної війни. Сини гинуть, донька потрапляє до неволі, а самого Лавріна обирають старостою у фашистів. Головний герой, якого село вважає зрадником, переживає великий моральний тиск і таємно допомагає партизанам.

Картина відзнята майстерно та просто, без зайвого нагромадження, але з чітко вираженою позицією автора та, перш за все, чесністю, яка спричинала подальшу немилість Довженка в очах влади.

Цікавий факт: До написання кіноповісті «Україна в огні» Олександр Довженко був у хороших стосунках із Йосипом Сталіним, якому до вподоби були фільми режисера «Чапаєв» та «Щорс». Добрий гумор вождя закінчився, коли Довженко показав йому сценарій кіноповісті.

 

 

Білий птах з чорною ознакою (1970)

Режисер: Юрій Іллєнко

Стрічка, що зображує життєві перипетії довоєнного, воєнного та повоєнного часу на прикладі однієї української сім’ї. Щоб врятуватися від злиднів, батько продає своїх синів у батраки. Із того часу вони розходяться різними шляхами, кохають одну жінку, ненавидять та вбивають один одного після війни.

Стрічку називають українським поетичним кіно. Ліризм роботи, виражений у драматичних сюжетних лініях та тематичному музичному супроводі разом із потужним акторським складом створює сильне українське іміджеве кіно.

І хоча стрічка не здобула визнання широкої іноземної аудиторії, польський журнал Ekran відзначив, що після перших показів вона була визнаною однією із найвидатніших робіт радянського кіно останніх років.

Цікавий факт: Роль одного з синів родини, Ореста Дзвонаря, у стрічці «Білий птах з чорною ознакою» зіграв Богдан Ступка. Це був дебют великого актора в кіно, після якого він закріпив за собою позитивний імідж в українському фільмовиробництві.

Голод-33 (1991)

Режисер: Олесь Янчук

Відвертий фільм про репресії тоталітарного режиму проти українського народу. Перша повнометражна робота режисера стала однією з найбільш кричущих в історії українського кіно. За сюжетом, після видання так званого закону «про п’ять колосків» влада вилучає у селян останні продовольчі запаси. Це спричиняє жахливий голод, через який маленький Андрійко втрачає всю свою сім’ю, а його село поступово вимирає.

Попри тему, яка цілком могла послужити приводом репресивних заходів проти режисера, фільм був оприлюднений перед Всеукраїнським референдумом 1991-го року.

Картина вийшла настільки сильною, що її продюсери відмовилися від повернення коштів, інвестованих у неї.

Цікавий факт: Знімальна група «Голод-33» по закінченню роботи над фільмом хотіла надіслати копію картини Лазару Кагановичу, який, утім, помер в останній день зйомок.

 

 

Тіні незабутих предків (2013)

Режисер: Любомир Левицький

Зі схожим за назвою фільмом «Тіні забутих предків» цей подібний колоритом та локацією. Стрічка за жанром – містичний трилер, в якому присутнє суто українське розуміння містики та її інтерпретація. У центрі історії – восьмеро друзів-студентів, які повинні вирушити до лісу в пошуках молодого нащадка мольфара, щоб врятувати свої життя.

Цій історії передує давня легенда про те, як 9 магів закували карпатських духів у Книгу тіней, необачно лишивши одного. Стрічка не перейняла доброї української традиції, за якою фільми знімаються за мотивами творів.

Проте задум зняти трилер з’явився у Любомира Левицького після розмови з старим мудрецем, що розповів йому легенду про Книгу тіней та духів.

Цікавий факт: Оператор фільму «Тіні незабутих предків» – американець Марк Еберлі, який брав участь й зйомках містичної саги «Сутінки».

Плем’я (2014)

Режисер: Мирослав Слабошпицький

Стрічка вже у рік свого виходу на екрани зібрала пристойну кількість кінематографічних нагород, з яких перемога в трьох номінаціях на Каннському кінофестивалі. У центрі сюжету картини доля підлітка Сергія який виховується в інтернаті для глухонімих дітей. Режисер зобразив стосунки та емоції людей із особливою потребою без жодного звукового фону – винятково невербальне спілкування. До речі, стрічка вийшла трьома мовами жестів: українською, англійською та французькою.

Реакція публіки на фільм мала діаметрально протилежні погляди. Для одних це захоплива драма вищого ґатунку, для інших – нівелювання суспільної моралі.

Не зважаючи на це, фільм став дуже популярним у прокатах європейських країн та Японії.

Цікавий факт: В Америці українську стрічку «Плем’я» внесено до списку обов’язкових до перегляду.

 

 

Поводир (2014)

Режисер: Олесь Санін

Сильна історія болю українського народу, що буквально сколихнула вітчизняний кінематограф 2014-го року. Історія, зображена у фільмі, родом із 30-их років минулого сторіччя.

Сюжет змальовує гоніння кобзарів, голод 1932-1933 років, репресії та політичні злодіяння партії. Головний герой – маленький хлопчик, син американського інженера Майкла Шемрока, Пітер у день убивства свого батька тікає з рук чекістів із секретними документами. На допомогу йому приходить кобзар-сліпець Іван Кочерга.

Кіноробота має потужне емоційне начало, сильний акторський склад, а, крім того, вона вийшла в знаковий для нашої держави період. Професійну роботу творчої групи фільму оцінили в рік виходу на Варшавському та Одеському міжнародних кінофестивалях.

Цікавий факт: Кобзарів того часу зіграли їх незрячі сучасні колеги. А для головного героя, якого зіграв Станіслав Баклан та ще кількох акторів у США спеціально замовили лінзи, через які вони нічого не бачили.

 

 

Незламна (2015)

Режисер: Сергій Мокрицький

Біографічна стрічка про легендарну жінку-снайпера Людмилу Павличенко. Це не просто історія, про жінку віддану своїй справі, це драма про кохання під пострілами та людину, що змінила хід війни. Головна героїня, що змалку перейняла любов до стрільби від батька, пішла по його стопах у дорослому житті.

Попри те, що фільм першочергово про війну, великого значення автор надав психологічному аспекту драми.

До музичного оформлення стрічки увійшли пісні Віктора Цоя та гурту «Океан Ельзи». Це не просто надає незвичного колориту фільму, але й мимоволі переносить його актуальність на теперішній час.

Цікавий факт: Акторка Юлія Пересільд прийшла на кіно проби вагітною, але її все одно затвердили на роль. Через особливий стан виконавиці головної ролі зйомки довелося перенести.

Джерело: terytoriya.com.ua