З нагоди ювілею було освячено відреставровану дзвіницю храму.
Храм за роки свого існування став справжнім духовним осередком не лише для вірменської громади Тернопільщини, але й для вірян з сусідніх областей та місцевих жителів.
У святині поєднані українська та вірменська культури, які переплелися в її архітектурі та оздобленні.
Собор став живим свідченням багатовікової традиції міжнаціональної злагоди та взаємоповаги, закладеної ще бережанськими вірменами при його будівництві.