"Його вкритий мідною бляхою шпиль висотою 69 м, кажуть, було видно в ясну погоду аж з Озерної, а на висоті 37 м по периметру башти були передбачені оглядові вікна і балкончики, що використовувались бравими тернопільськими пожежниками для спостереження і виявлення у місті пожеж.

Найбільшою популярністю користувалась вул. Міцкевича. Вона частенько фотографувалась і до першої світової війни (ф.1), і під час неї (ф.2), і після (ф.3). А от світлин з 1939 до побудови універмагу (ф.4) на місці підірваного Парафіяльного костелу, я знайти не зміг.

Не дуже багато, та таки існує кілька десятків світлин з Парафіяльного Костелу інших районів (ф.5-ф.8). Серед них є і майже того ж ракурсу, що представлена у моєму попередньому дописі, а ф.5, схоже, та ж світлина, тільки значно гіршої якості. Решта фото також по своєму цікаві. Знімали фотографи і інші куточки (ф.9-ф.10), та на що звернулась увага – немає жодної світлини з костелу українських районів вул. Острозького, Оболоні, а також єврейського Подолу. По меншій мірі у мене. Чому? Поки що знаходжу одне пояснення – костел католицький, і туди, на високу вежу, поляки не пускали фотомайстрів українців і євреїв, а самі польські фотографи знімати ці райони чомусь не бажали. Хіба би люди просто не хотіли представляти бідніші, не престижні і не дуже видовищні райони.

Можливо, я у цих здогадках помиляюсь і ще знайдуться світлини з Парафіяльного Костелу цих районів. Хотілось би, щоб так і сталось. В завершення висловлюю подяку Тарасу Циклиняку – більшість представлених тут світлин отримані з цього джерела."