У дні Першої світової війни, внаслідок вилучення з обігу урядом Австро-Угорщини так званої «дзвінкої» монети, на території Східної Галичини виникла обмінна криза. У наступні роки вона поглиблювалась, оскільки через часту зміну властей надходження державних грошей у регіон здійснювалося з перебоями, а для зменшення попиту на гроші влада випускала купюри тільки крупних номіналів.
Місцеве населення теж сприяло цьому процесу, здійснюючи тезаврацію (приховування) металевих монет з метою стабілізації свого фінансового становища у цей неспокійний воєнний час.
"Для подолання цієї проблеми Віденський банк ще у серпні 1914 року дозволив магістратам великих міст розпочати випуск власної роздрібної дрібної грошової одиниці на папері, - розповіла Шумська Віра, історик, завідуюча сектором нумізматики ТОКМ. - Наслідком цього була поява ☝️перших регіональних паперових грошей – бон вартістю від 20 гелерів до 5 крон у Чернівцях, Львові, Тернополі. Зокрема, в цей час у нашому місті для купівлі товару були випущені бони номіналом 50 гелерів і 1 крона".
У колекційній збірці Тернопільського обласного краєзнавчого музею наявна одна з таких бон номіналом 50 гелерів. На її лицевій стороні фігурує підпис тодішнього бурмістра д-ра Станіслава Мандля. По центру бони, вгорі, зображений герб міста, зліва вказана серія А, справа номер 37. Написи виконані дрібним шрифтом чорного кольору. Мова польська. Внизу у правому нижньому кутку – кругла печатка міського магістрату, дата і місце випуску: 12 серпня 1914 року.
З часом в умовах подальшої нестачі дрібної розмінної монети у багатьох містах і селах Східної Галичини та Волині місцеві органи управління масово стали на шлях випуску в обіг власних тимчасових місцевих паперових грошових знаків, які були оголошені обов’язковими до прийняття. Наприклад, у 1919 році в Тернополі були випущені бони номіналом 2, 10, 20, 50 гривень, у Збаражі – 1, 5, 10 гривень, а Кременець випускав розмінні білети вартістю 1, 3, 5 і 10 карбованців.
"Окремі з вище названих паперових грошових знаків, а саме бони номіналом у 2, 10, 20, 50 грн. (20.02.1919 р.) зберігаються у фондах ТОКМ. Всі вони завірені підписами асесора і комісара міста та двома відбитками печаток і штампом. На одній із печаток по-центру зазначено: «Укр. Н. Ради», а по колу є напис «МІЙСЬКИЙ КОМІСАРІЯТ В ТЕРНОПОЛІ», на іншій по центру – герб міста, дарований йому у 1844 році, а по колу напис «МІЙСЬКА КАСА В ТЕРНОПОЛІ». Штамп має вигляд зазначеного вище герба і напису у два рядки «Бюро обчислень міста Тернополя». Останній був завірений підписами Лукаша або Марчука і Возняка, -відзначив Гаврилюк Олег, історик, завідуючий відділом ТОКМ. - На деяких бонах наявні тиснені відбитки печатки, по центру якої видно абревіатуру М і Т. Остання літера розміщена посередині першої ї домінує над нею, по колу видно частково збережений напис «…ЕРНОПІЛЬ».
У 1921 році, уже за польської влади, Кременецька міська управа видала гроші номіналом 1, 3, 5 польських марок: з гербом міста, польським орлом і написами з обох боків польською мовою та підписами бурмістра і двох лавників.
Матеріальна вартість цих грошових знаків була нетривалою, але вони надовго залишаться документальним свідченням історичних подій, які відбувалися в нашому краї у буремний період 1914 – 1920-х років. Деякі із згаданих вище бон є досить рідкісними, оскільки випускалися в невеликій кількості на обмеженій території і на даний час становлять інтерес для дослідників історії грошей та колекціонерів.